Тема кохання — одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв — Ромео і Джульєтту.
Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати навіть героїчним.
Роди Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.
Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волі вбивцею, він вимушений тікати, взагалі усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе ніби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульеттою, навмисне затягуючи зустріч. Джульєтта також ладна піти на ризик в ім'я кохання, приймаючи зілля, що до їй зімітувати власну смерть: лише так вона діставала змогу вирватися з павутиння умовностей і зовнішніх обставин.
Кохання має більшу цінність, ніж життя, на думку обох закоханих. Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом.
Як говорив Сенека “Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя». Я гадаю, що для кожної людини найріднішою є та земля, на якій народився і живеш, де почуваєш себе вільно відкрито. І ця земля — Батьківщина. Це одна з найбільших цінностей у нашому житті, яку ти не обираєш: вона дана тобі батьками як спадок, який маєш любити й берегти, щоб передати власним дітям. Її не вибирають за своїм смаком і бажанням, точно так, як не вибирають собі матір. Влучно написав про Батьківщину та батьків Василь Симоненко у своєму вірші “Лебеді материнства”: “Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати”. Прикладом справжньої любові до батьківщини є геній українського народу, видатний поет Тарас Григорович Шевченко. Вражає те, що він навіть на засланні у жорстоких умовах писав поезії,зокрема “І виріс я на чужині”, де говорив, що для нього немає нічого кращого, як «Дніпро та наша славная Вкраїна…». Я вважаю, що непереможна любов Тараса Шевченка до народу й Батьківщини є взірцем щирого патріотизму. Адже для того, щоб бути патріотом своєї держави, треба бути відданим їй серцем і ,головне, знати “яких батьків ми діти”. І звичайно ж ніколи не слід забувати слова Володимира Сосюри: “Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову І мову її солов’їну.” Отже, Батьківщина — це найцінніший дар твого народу й роду. Як і рідна мати – це твоя доля, яку треба приймати такою, якою вона є , а також любити і цінувати всім серцем.
Почуття, що сильніше за смерть
(за п'єсою Вільяма Шекспіра "Ромео та Джульетта")
Тема кохання — одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв — Ромео і Джульєтту.
Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати навіть героїчним.
Роди Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.
Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волі вбивцею, він вимушений тікати, взагалі усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе ніби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульеттою, навмисне затягуючи зустріч. Джульєтта також ладна піти на ризик в ім'я кохання, приймаючи зілля, що до їй зімітувати власну смерть: лише так вона діставала змогу вирватися з павутиння умовностей і зовнішніх обставин.
Кохання має більшу цінність, ніж життя, на думку обох закоханих. Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом.
Влучно написав про Батьківщину та батьків Василь Симоненко у своєму вірші “Лебеді материнства”:
“Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати”.
Прикладом справжньої любові до батьківщини є геній українського народу, видатний поет Тарас Григорович Шевченко. Вражає те, що він навіть на засланні у жорстоких умовах писав поезії,зокрема “І виріс я на чужині”, де говорив, що для нього немає нічого кращого, як «Дніпро та наша славная Вкраїна…». Я вважаю, що непереможна любов Тараса Шевченка до народу й Батьківщини є взірцем щирого патріотизму. Адже для того, щоб бути патріотом своєї держави, треба бути відданим їй серцем і ,головне, знати “яких батьків ми діти”. І звичайно ж ніколи не слід забувати слова Володимира Сосюри:
“Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову
І мову її солов’їну.”
Отже, Батьківщина — це найцінніший дар твого народу й роду. Як і рідна мати – це твоя доля, яку треба приймати такою, якою вона є , а також любити і цінувати всім серцем.