Українська література. 9 клас.
Тематична контрольна робота №5
Творчість Т.Г.Шевченка періоду "трьох літ" (1843-1845).
Творчість перед засланням і після заслання (1847-1861).
І рівень
1. Використання художнього прийому сну в однойменній поемі Т.Шевченка дало авторові змогу:
а) уникнути розкриття гостро-соціальних проблем;
б) звільнити себе від потреби розкриття реальної дійсності;
в) показати всю панораму суспільного життя Російської імперії ХІХ ст. та перейти від конкретики до найвищого узагальнення;
г) передати настрій і почуття героя, свій внутрішній психологічний стан, а також висловити власні думки щодо існуючої соціальної несправедливості.

2. З’ясуйте ідейну, композиційну та художню роль сміху у творі Т.Шевченка "Сон" ("У всякого своя доля..."):
а) розважання, відволікання від надто серйозних проблем;
б) прийом знищення, заперечення, гострого висміювання й глумління над світом насильства і зла (сатира);
в) дотримання традицій бурлескно-травестійного жанру;
г) традиційний прийом для української літератури.

3. В історичній, соціально-політичній поемі Т.Шевченка "Єретик" зображено:
а) події європейського середньовіччя, інквізицію;
б) часи Київської Русі, перших християн;
в) історично-достовірні події гуситської війни наприкінці XIV- на початку XV ст. та чеського реформатора і проповідника Яна Гуса;
г) сучасне Т.Шевченкові життя чеського народу, який так само, як і український боровся за своє національне визволення.

4. У кінці поеми "І мертвим, і живим..."
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати
Т.Шевченко звертається:
а) до своїх родичів;
б) до узагальнюючого образу християнських братів;
в) до селян-гречкосіїв, вихідцем з яких був сам поет і проблеми яких добре знав;
г) до вчених земляків-псевдопатріотів, аби вони об’єдналися із власним народом і перейнялися його болями, інтересами.

5. Вкажіть, у чому виявляється гуманістичне звучання поеми Т.Шевченка "Наймичка":
а) у зображені жінки, яка, попри всі конфлікти суспільства, змогла достойно прожити життя у родині, виховуючи дитину;
б) у глибокому розкритті складного образу жінки-матері - міри трагізму її долі та духовної величі та натури;
в) у чуйному ставленні до людей та детальному описі сільського родинного життя;
г) у пафосному звеличенні подвигу жінки-матері.

6. Розумінню художнього світу Т.Шевченка у повісті "Художник" сприяє:
а) наявність автобіографічного матеріалу і суспільних те естетичних поглядів Т.Шевченка;
б) пошук нової форми, що буде в подальшій творчості автора;
в) результат тривалої перекладацької практики поета і спроби засвоєння європейських здобутків у жанрі повісті;
г) трансформованість до прозового жанру системи образів-символів поета.

Объяснение:

Коли я читав повість А. Я. Чайковського "За сестрою", мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п'ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і буди на нього схожим.

Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.

А. Чайковський не ідеалізує Павлуся, хоч, у першу чергу, наділяє його найкращими рисами, за які хлопця не можна не полюбити. Щодо мене, то я схиляюсь перед його патріотизмом, присягою на вірність рідному краєві (вона звучить у внутрішніх монологах героя), перед щирістю та м'якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів. Навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору Сулеймана, можна виправдати. Ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію — знайти сестричку Ганнусю і визволити її з неволі. Цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.

Гадаю, образ Павлуся надовго запам'ятається не тільки мені, а й моїм ровесникам, бо хвилює й сповнює душі щирою любов'ю до рідної землі та її історії.

Відповідь:

У квітні 1845 року після закінчення Академії мистецтв зі званням «некласного художника» Тарас Шевченко повертається на Україну. Там за дорученням від Київської Археологічної комісії зарисувати історичні пам’ятки працює в різних місцевостях краю, буває як у розкішних будинках панів, так і в убогих хатинках бідних людей. Існуюча соціальна несправедливість переповнює його серце.

Як згадував у своїх мемуарах лікар Андрій Козачковський, друг Тараса Шевченка, в жовтні – листопаді того року хворий поет змушений був гостювати у нього в Переяславі. У зв’язку з ремонтними роботами в будинку згодом переїхав у с. В’юнище до поміщика-декабриста С. Н. Самойлова.

Там поет знову захворів, його терміново відправляють в Переяслав до лікаря-друга. Цього разу хвороба (пневмонія) була настільки серйозною, що Тарас Шевченко думав про свої останні дні. Усе те, що накопичилося на серці поета вилилося у вірші «Заповіт» – настанову для свого народу.  

Отже, 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час хвороби був створений знаменитий «Заповіт» Тараса Шевченка. Молодий організм поборов хворобу. Після того було написано ще багато різних творів, проте саме цей вірш Великого Кобзаря став надихаючим закликом до волі для українського народу.

Пояснення: