Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Пояснення:
Художні засоби «Мені однаково, чи буду…»
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну),
метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Назву цього твору я чула сотні разів до того, як сама його придбала. І з самого першого разу, словосполучення “Солодка Даруся” викликало у мене подив. Думаю, що назва “гіркий Макар” чи “солоний Петро” сприйнялися б аналогічно :). Хоча десь там, у глибині душі я розуміла, що ідеться не про солодкість як таку, а про щось ментальне і заховане. Так воно і виявилося.
Про обкладинку. Сподобалися старі фотографії на обкладинці. Потім я знайшла інформацію, що ці фото – з архіву авторки. Однак, скажу чесно – купила б навіть у будь-якій обкладинці. Бо я розуміла, що справжня цінність цієї книги – всередині.
Про зміст. Почавши читати книгу, я зрозуміла, що це не один з творів, що буяє оптимізмом, а в ньому, як і в більшості шедеврів Марії Матіос життя описується таким як є. Точніше, таким як було.
Звісно ж, як і інші її твори, він читається запоєм, коли не можна відірватися від книги і на 90 сторінці розумієш, що треба ж на завтра теж щось залишити :).
І, як завжди, закривши книгу, настає час думок. У мене навіть після завершення читання, на пятий день, роздуми ще не пройшли і деякі сцени, описані у творі, я знову і знову згадую, але уже крізь призму якихось інших, своїх ситуацій.
Проте, не бажаючи затопити Вас хвилями своїх філософських роздумів, коротко зазначу головне: книга складається з трьох драм життя.
Перша – опис життя Дарусі – жінки, яка вважається божевільною, однак, такою не є. Описується її щоденне життя і епізодичні події в ньому. Драма сповнена таємниць і незрозумілостей, які розкриваються пізніше.
Друга – опис того, як у житті Дарусі зявився Іван, який теж вважається дивним, однак таким не є. Ця драма є історією поваги і, можна сказати, любові. Проте, як завжди, не без людського втручання – закінчилася… І залишилася Даруся знову одна.
Третя – то драма життя, що передувало Дарусиному. Драма життя її батьків. Настільки сумна і вражаюча, що навіть не плачеш, а занурюєшся у отой світ Дарусі та починаєш розуміти сум попередніх двох розділів-драм. Додатково: після прочитання третьої драми, згадалися історії мого роду, де “совіти” (тобто, совєтська влада) так само зпоганила життя щасливої сім’ї.
Про призначення. Цей твір – для загартування душі та виявлення найтонших її струн. Книга “Солодка Даруся” – для тих, хто прагне відчути багатогранність людського життя, у тому числі, з не самими приємними моментами. Книга для патріотів і тих, хто розуміє, що поява СРСР на українській землі принесла жахи і біди простому та чесному народу…
Відповідь:
Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Пояснення:
Художні засоби «Мені однаково, чи буду…»
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну),
метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Це все що зміг знайти
Назву цього твору я чула сотні разів до того, як сама його придбала. І з самого першого разу, словосполучення “Солодка Даруся” викликало у мене подив. Думаю, що назва “гіркий Макар” чи “солоний Петро” сприйнялися б аналогічно :). Хоча десь там, у глибині душі я розуміла, що ідеться не про солодкість як таку, а про щось ментальне і заховане. Так воно і виявилося.
Про обкладинку. Сподобалися старі фотографії на обкладинці. Потім я знайшла інформацію, що ці фото – з архіву авторки. Однак, скажу чесно – купила б навіть у будь-якій обкладинці. Бо я розуміла, що справжня цінність цієї книги – всередині.
Про зміст. Почавши читати книгу, я зрозуміла, що це не один з творів, що буяє оптимізмом, а в ньому, як і в більшості шедеврів Марії Матіос життя описується таким як є. Точніше, таким як було.
Звісно ж, як і інші її твори, він читається запоєм, коли не можна відірватися від книги і на 90 сторінці розумієш, що треба ж на завтра теж щось залишити :).
І, як завжди, закривши книгу, настає час думок. У мене навіть після завершення читання, на пятий день, роздуми ще не пройшли і деякі сцени, описані у творі, я знову і знову згадую, але уже крізь призму якихось інших, своїх ситуацій.
Проте, не бажаючи затопити Вас хвилями своїх філософських роздумів, коротко зазначу головне: книга складається з трьох драм життя.
Перша – опис життя Дарусі – жінки, яка вважається божевільною, однак, такою не є. Описується її щоденне життя і епізодичні події в ньому. Драма сповнена таємниць і незрозумілостей, які розкриваються пізніше.
Друга – опис того, як у житті Дарусі зявився Іван, який теж вважається дивним, однак таким не є. Ця драма є історією поваги і, можна сказати, любові. Проте, як завжди, не без людського втручання – закінчилася… І залишилася Даруся знову одна.
Третя – то драма життя, що передувало Дарусиному. Драма життя її батьків. Настільки сумна і вражаюча, що навіть не плачеш, а занурюєшся у отой світ Дарусі та починаєш розуміти сум попередніх двох розділів-драм. Додатково: після прочитання третьої драми, згадалися історії мого роду, де “совіти” (тобто, совєтська влада) так само зпоганила життя щасливої сім’ї.
Про призначення. Цей твір – для загартування душі та виявлення найтонших її струн. Книга “Солодка Даруся” – для тих, хто прагне відчути багатогранність людського життя, у тому числі, з не самими приємними моментами. Книга для патріотів і тих, хто розуміє, що поява СРСР на українській землі принесла жахи і біди простому та чесному народу…
Моя оцінка. За стобальною шкалою – 99 :)