1. Ой несе весна відерця дві душі та й повні, Ми з тобою два весельця у одному човні. Ой несе весна відерця блакитні та й сині, Ми немов берізка з кленом при одній стежині.
Приспів: Вигравай же сопілкар на дуді вербовій Накукуй зозуле нам ти років любові. Вигравай же сопілкар на дуді вербовій Накукуй зозуле нам ти років любові.
2. Ой звела весна кубельця-кубельця пташині, Ми з тобою два джерельця при одній долині. Ой несе весна відерця дві душі та й повні, Ми з тобою два весельця у одному човні.
3. А як займуться вогнем калинові грозді На заручини й до нас просимо у гості.
Назва: «Поломінний день»
Автор: О. Теліга.
Рід: лірика.
Вид: громадянська.
Тема: розповідь про долю та життя рідної країни письменниці.
Ідея: державне самоствердження країни.
Художні засоби:
Порівняння: день мерехтить, як пломінь; мов прапор в сонці; мов невтомний сокіл; підхопить, мов піщину.
Епітети: день прозорий, рухливий натовп, найгостріше слово, запального квітня, на землі байдужо-непривітній, далечінь безкраю,
Метафори: душа горить, застиглі і покірні води.
Оклики ритор.: і тому росте, росте прокляття!
Ми з тобою два весельця у одному човні.
Ой несе весна відерця блакитні та й сині,
Ми немов берізка з кленом при одній стежині.
Приспів:
Вигравай же сопілкар на дуді вербовій
Накукуй зозуле нам ти років любові.
Вигравай же сопілкар на дуді вербовій
Накукуй зозуле нам ти років любові.
2. Ой звела весна кубельця-кубельця пташині,
Ми з тобою два джерельця при одній долині.
Ой несе весна відерця дві душі та й повні,
Ми з тобою два весельця у одному човні.
3. А як займуться вогнем калинові грозді
На заручини й до нас просимо у гості.