Усі слова є числівниками в рядку варіанти відповідей
двічі, троє, сімдесятий
півтора, обидва, кілька
сто сорок, по-перше, двадцять
мало, чимало, сімсот
Запитання 2
Усі числівники є кількісними в рядку
варіанти відповідей
півтора, семеро, багато
другий, тисяча, сто три
одинадцять, сотий, шістдесят восьмий
два, десять, мільйонний
Запитання 3
Оберіть правильний варіант заповнення пропуску
МЕДИЧНИЙ БЕЗПІЛОТНИК НАБИРАЄ ШВИДКІСТЬ БЛИЗЬКО...КІЛОМЕТРІВ ЗА ГОДИНУ.
варіанти відповідей
сто
ста
сот
Запитання 4
Правильною є відмінкова форма числівника
варіанти відповідей
двомстам
двохстам
двумстам
Запитання 5
Правильною є відмінкова форма числівника
варіанти відповідей
шістдесятьма
шестидесятьма
шестидесятитьома
Запитання 6
Числівник ВІСІМ в орудному відмінку...(дві правильні відповіді)
варіанти відповідей
восьми
вісьми
вісьма
вісьмома
Запитання 7
Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків
ВЕДМЕДИЦЯ НАРОДЖУЄ ВЕДМЕЖАТ ВАГОЮ ВІД ... ДО...ГРАМІВ.
варіанти відповідей
вісімдесят п'яти, ста сорока
вісімдесяти п'яти, сто сорока
вісімдесяти п'яти, ста сорока
Запитання 8
Правильним є варіант заповнення пропуску
Найвеличніший у Європі Версальський палац зводили близько... робітників.
варіанти відповідей
тридцять шість тисяч
тридцять шести тисяч
тридцяти шести тисяч
Запитання 9
Неправильно узгоджено числівник з іменником у рядку
варіанти відповідей
чотири вікна
вісім олівців
тридцять три кілометра
півтора гектара
Запитання 10
Неправильно узгоджено числівник з іменником в рядку
варіанти відповідей
двоє разів
чотири помідори
вісім кілограмів
півтори доби
Запитання 11
Граматичну норму на позначення часу порушено в рядку
варіанти відповідей
чверть по шостій
без десяти третя
за двадцять хвилин друга
пів на восьму
Запитання 12
Оберіть правильну відповідь на позначення часу: 18:25 (дві правильні відповіді)
варіанти відповідей
двадцять п'ять хвилин по шостій
вісімнадцять двадцять п'ять
двадцять п'ять хвилин на сьому
двадцять п'ять хвилин до сьомої
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Ой Іван-подолян ходив з посторонком,
Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Як ся став запалив, риби погоріли,
Попалені щупаки до лісу летіли.
Ой дівчино, дівчинонько, вмієш ся пишити,
А не вмієш до сорочки рукава пришити.
- Ой ти, білява, білявино, чого така біла?
- Бо на мені пудерику до півтора кіла.
Ой ішов я з вечорниць та попід городи,
Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.
Як зачали старі баби кочергами гнати,
То я мусив гачі[1] дерти, гарбузи латати.
Утікав я од Параски через перелазки,
Якась біда ударила по штанах три разки.
А я кричу: - Ґвалту, люди, чого біда хоче? –
А по мені четвертий раз: - Не ходи поночі!
Як ішов я через село, курка мене вздріла,
Якби не та паличенька, була б мене з'їла.
Г»й скрипочка би не грала, якби не той смичок,
Не була би жінка бита, якби не язичок.
Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:
Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.
Ой мала я миленького, ой мала я, мала,
Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,
Посадила над водою, та й украла муха.
Роботящий легінище, нема що казати:
До півночі за дівками, до полудня - спати.
Егей, файна дівка, срайна, шкода, що лінива:
Штири днини горшки мокли, а п'ятої мила.
Та чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула - вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі - замерзає, коло миски - пріє.
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))