Установіть відповідність між героєм вивченого твору та його вчинком

1 перевозив утікачів через річку під час наступу А дід Савка

2 урятував сороку з перебитим крилом Б Стефко Вус

3 здатен на самопожертву заради інших В князь

4 зрадив друга заради власних інтересів Г дід Овсій

Д Соломія

Установіть відповідність між поданим фрагментом і назвою твору. (2 б)

А) «Ех, якби не прикидка перед змаганням, можна було б 1) «Дорогою ціною»

попередити… і не прийти»

Б) « А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше 2) «Шпага Славка

зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким Беркути»

та покірненьким»;

В) «Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. 3) «Ніч перед боєм»

Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно

було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували

жевріючу під попелом іскру»;

Г) «Я сидів у човні…Мені здалося, що мене перевозять 4) «Білий кінь Шептало»

на той світ. Сором, і розпач, і жаль охопили мою душу ДОБРЫЕ И УМНЫЕ ЛЮДИ

Ангел-охоронець дається нам у таїнстві Хрещення і є нашим головним захисником. Для мене взірцем і найкращим прикладом у будь-якій ситуації завжди була мама , я вважаю що вона і є моїм ангелом охоронцем .Щиро вдячна їй за кожний життєвий урок, за підтримку й розуміння.Мама досягла в житті всього завдяки наполегливості й старанності та навчила мене попри всі труднощі впевнено йти до мети, сміливо торувати шлях до щасливого майбутнього. Ненька – надійна опора в будь-якій складній ситуації, найкращий порадник, безстрашний вартовий мого спокою: здатна на все, навіть Сонце до землі прихилити, щоб я почувалася добре. Вона ніколи не відпочиває , захищає мене та любить , кожен ангел охоронець йде з нами до кінця життя і ніколи не відпочиває , бо його ціль до нам і слідити за нами .

ответ:Жорстоке ставлення до кріпаків в образі інститутки показано особливо яскраво. Так “Освічена” панночка наказує дівчатам-кріпачкам силоміць привести хвору Устину до панських покоїв, щоб І вилаяти її: “Чого се ти ніжишся! Чому не йдеш служити? Ледащо ти! Постривай!

Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила й не чула!” Важка цілоденна праця на панському дворі за наказом інститутки супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат: “Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга”, – розповідає подруга Устині, яка сама ще не видужала після панського катування. У момент своєї господарської “діяльності” поміщиця-красуня перетворювалась на потвору: “Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась, і бог її знає, що в їй таке було: тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить”, “Усе 5 пригнула по-своєму молода пані, усім роботу тяжку, усім лихо пекуче ізнайщла. Каліки нещасливі, діти-кришеняточка, й ті в неї не гуляли.

Діти сади замітали, індиків пасли; каліки на городі сиділи, горобців, птаство полошили, да все ж то те якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою”. Необмежена влада над кріпаками робить інститутку ще жорстокішою, черствішою, бездушнішою. Коли у Катрі померла дитина, панночка зовсім не співчувала горю матері, ЇЇ цікавило лише виконання власних примх: “Чому не робиш діла? Я тобі те! Я тобі і друге!”.

Объяснение: