Установіть відповідність між героями твору та ідеями, які втілює через їхні образи автор. ЧОРНА РАДА
Черевань Утілення козацького лицарства
Іван Шрам Праведне життя за принципами християнської Яким Сомко моралі.
Кирило Тур Ідея державності України
Божий чоловік Уособлення щасливого хутірського життя

“Русалонька із 7 в” родове дерево Софійки можна описати ще так: Все почалося із Клави. Клава – хвороблива жінка, перша власниця коралів, якавийшла заміж за Корнія. У них була дочка Горпина вона вийшла заміж за Павла, у них була дочка Ніна. У Ніни була дочка Ліна, яка одружилася з Максимом і у них було дві дочки: Тетяна (мама Софійки) та Сніжана (лікар-травма-толог).Тетяна, була одружена зі Славком і у них було двоє дітей: Софійка то Ростик

Сніжана, одружилась із Сергієм і у них народився син Сергійко молодший

“Русалонька із 7 в” родове дерево Міщенків виглядає так:  Іра, Валентин, Вусань, Мішель, Данило – Міщенки (Білі).

Данило Міщенко – двоїста душа, пропив своє і чуже майно

Михайло – брехун, потайки вивіз Юзефу

Онук-вусань

Правнук Валентин Білий – брехун, цурається своїх дітей

Хлопчик з фотографії (син Валентина, який мешкає у Вишнополі)

Іринка (дочка Валентина, яка мешкає в Києві, у графському маєтку)

 Рід Кулаківських “Русалонька із 7-В“

На чолі роду Кулаківських стоїть Гордій. Всі незгоди почалися через те, що він обдурив багатьох людей (обманом відібрав маєтності Данила міщенка та інших дворян). У нього було троє дітей: Фрол, Яків та Франя.

Фрол випадково загинув, коли діставав зброю із скрині.

Франя – вийшла заміж за Корнія (нареченого Клави) приворожила його. Але чоловік не любив її.

Яків –помер вдавившись картоплею на чужому обіді. Жінку заморив голодом.

У Якова був син Василь (Василь – 40 років просидів в погребі, дезертир). У Василя було двоє дітей – Іван та Катерина.

У Івана був син Толик, у Толика – батько Вадима, і останній з їхнього роду Вадим.

Іван – рано помер, люди побили, що лазив по людських городах

Катерина –добра, вихована. Згоріла від удару блискавки

Толик – все життя тиняється, хотів продати хату разом з бабою

Дядько Вадима – помер від наркотиків

Батько Вадима – не піклується про сина

Вадим – лихий, зухвалий хлопчина

Відповідь:

Річка Дунай в творі "Дорогою ціною" є символом багатьох чинників. Це і символ плинності часу, згадаймо хоча б : "Чимало води утекло в Дунаї з того часу". Це і кордон, за яким зовсім інше, вільне, щасливе життя. "От хоч би там, за Дунаєм, гей, там, за Дунаєм!.."Але для Остапа і Соломії Дунай став річкою, яка навіки розлучила їх. Наскільки під час читання твору я бажала героям таки дістатися до свого раю за Дунаєм, настільки в кінці твору Дунай ніби перетворився на річку Стікс із міфів Давньої Греції. Річка страшна, холодна, чорна, яка не знає жалю і співчуття. Річка, яка  навіки поховала в своїх глибинах Соломію і забрала половину душі Остапа.

Мені чогось здається, що виписати з словом "чорний" потрібно лише цитати, які пов"язані з річкою.

"Повна ущерть річка лежала перед нею поміж вкритими снігом берегами, як чорна і тиха безодня. В тихому й теплому повітрі чорніли прибережні верби і лягали чорними тінями на чорному дзеркалі річки; набубнявілі мокрі гіллячки верб злегка курились, немов дихали на холодіПрудка течія зносила їх униз, і видко було, як тікали від них білі береги з чорними вербамиОбидва човни сунулись по чорному дзеркалі і лишали за собою городВона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна глибінь тягне за ноги...Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня...По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині і обертається в цятку... за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у червоний колір...

Але про всяк випадок я нижче надаю цитати з твору з словом саме "чорний".

Пояснення:

цитати:

— Та мені аби на чорний шлях, а там уже якось воно буде... там напутять уже...

Чорний панський гай потиху одсувався назад, закутуючись волокнуватими пасмами білого туману.

Жупан червоний, вус чорний, довгий, при боці шаблюка.

А то ся пітьма, сей чорний, клятий морок.

Спочатку Маріуца тільки світила на Раду білками, а він злегка підморгував їй гарячим оком та чорним вусом, але коли скрипка починала підсипати жару і лоскотати танцюристі жили, молодиця не витримувала, зривалася з призьби, як чорний птах, і кидалась у танець так прудко, що синій плащ її надувався і лопотів на вітрі.

Повна ущерть річка лежала перед нею поміж вкритими снігом берегами, як чорна і тиха безодня.