«Музика – найкраще, що може бути в житті людини…Особисто мені музика надає впевненості в сіоїх силах та можливостях. Я обожнюю сидіти за фортепіано і просто грати, грати і грати… Я отримую задоволення від цього. Коли немає настрою, я завжди сідаю за інструмент – це мене надихає, я захоплююсь, і від цього піднімається настрій. Я дуже люблю музику. Не уявляю свого життя без неї!» (Кирилова П., група ТД-15н).
«Мені здається, що немає людини, яка б байдуже ставилася до музики, адже в ній є все, і в горі, і в радості вона завжди з нами. Я дуже щаслива, бо пов’язала своє життя із цим чудовим мистецтвом!.. Я дуже люблю співати. Пісня в моїй душі проходить, ніби блискавка!» (Павлова М., група ТДНд-25).
«В нашому житті людина обирає свій б самовираження, обираючи певну сферу діяльності, якій присвячує свій час, свої сили та, з рештою, все своє життя. Чому я став музикантом?..На мою думку, музика багато говорить про наше національне минуле, про історію нашого народу. Мабуть це й викликало в мене бажання проявити себе за до музики. Я обрав український народний інструмент – бандуру. Вважаю цей інструмент національною гордістю нашого народу, адже історія цього інструменту та людей, що на ньому грали (старці – кобзарі) викликає велику повагу та пошану. Надіюсь на те, що український народ почне цінувати своє мистецтво, як люди в інших країнах Європи». (Романчук Д., група ТНБ-45).
«Музика – стародавній вид мистецтва, здатний об’єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характером, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано й благоговійно завмирають під хвилею дивовижних чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві нагаразди й турботи, залишається лише вдажа мистецтва, яке очищає душу від усього несуттєвого, мізерного, буденного, підносить нас до висот розуміння життя… Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословіння могло до композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту і гармонію… Здається, розкривається церковна баня і з благиті небесної ллється на людей Божа Благодать, і злітають в небо голуби, і лагідне сонце пестить совїми промінями землю, і лунають десь у височині кришталеві дзвони… Багато видів мистецтва існує, кожен з них – джерело естетичної насолоди. Але музика – це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти і сподіватися на здійснення своїх сподівань». (Терлецька І., група ТД-15н).
«Люди, які ніколи не мали змоги співати, кажуть, що це сама легка професія, що це пуста трата часу. Це не так. Ти не тільки твориш, ти доносиш людям емоції, переживання, у своїх піснях даєш змогу замислитися над майбутнім. Насамперед це дуже тяжко. Музика насправді лікує, вона заживляє душевні болі, радує тебе…» (Романюк О., група ТД-14н).
«Музика – єдина річ, яка тримає мій здравий глузд, мов титан, тримаючи небо. Музика – повітря, без якого моє існування – неможливо! Ви знали, що музика має аромат? Ні, він зовсім не матеріальний… Деякі твори мають аромат туги, суму, деякі – любові, ніжності, піднесення. Знали ви, що музика має не простий аромат, а багатогранний? Він, аромат, складаєтьсяз багатьох запахів: аромату мелодій, звуків, гармоній, але властивою, невід’ємною частиною цього коктейлю, яка дарує музиці життя та свіжість – є аромат людини, яка створила музику! Музика – це я, а я – це музика. І нас не можна розділити, бо ми не зможемо існувати поодинці, бо музика – моє серце і душа!» (Петрова О., група ТД-14н).
«Для мене музика – це душевні ліки, які допомагають забути про проблеми, що супроводжують кожну людину… Насичує музика тебе повністю – від голови до п’ят. Саме таке я відчуваю. В деякі моменти музика тебе окиляє, даючи нові сили, новий подих, який тебе воскрешає, лікує твої душевні рани. Музика може і розчулити, змінити твій душевний стан в гіршу сторону, краяти душу. Музика – дуже сильне явище, яке змінює людину, її почуття, погляди… Мені вона допомагає хоча б на мить забути, який жорстокий світ, і які бувають егоїстичні, самозакохані, лицемірні, корисливі люди… Люди різгі бувають, як і музика… Але хорошої музики набагато більше, ніж хороших, чуйних, душевних, добрих, вірних людей; їх дуже мало… Музика тебе ніколи не зрадить, не зробить боляче, як це люди роблять кожної хвилини… Я вважаю, що музика – неймовірне явище, яке допомагає людині в життя, отже усі люди до неї звертаються. Просто у всіх різні смаки і уподобання. Кожний бачить життя по-різному і по-різному його проживає… Різна музика в різні часи життя супроводжує людину… Тому вона і є невід’ємною частиною у моєму житті!» (Безименний А., група ТДНд-24).
Історія українського народу дуже давня і розповідає про основу рису українців – любов до свободи та волі. Вона знайшла своє відображення не тільки в історичних документах, а й у піснях та художніх творах.
Українці – це дуже старий та відомий народ, їх предками були відомі трипільці, які залишили свій незабутній відбиток в українській культурі та розвитку. Потім прийшли часи Київської Русі, тоді на Україні з’явилися князі та, звичний для того часу, державний устрій. Далі настала ера козацтва, про неї слід говорити окремо, адже саме в цей період всі інші народи побачили волелюбність трипільських потомків.
Відповідь:
«Музика – найкраще, що може бути в житті людини…Особисто мені музика надає впевненості в сіоїх силах та можливостях. Я обожнюю сидіти за фортепіано і просто грати, грати і грати… Я отримую задоволення від цього. Коли немає настрою, я завжди сідаю за інструмент – це мене надихає, я захоплююсь, і від цього піднімається настрій. Я дуже люблю музику. Не уявляю свого життя без неї!» (Кирилова П., група ТД-15н).
«Мені здається, що немає людини, яка б байдуже ставилася до музики, адже в ній є все, і в горі, і в радості вона завжди з нами. Я дуже щаслива, бо пов’язала своє життя із цим чудовим мистецтвом!.. Я дуже люблю співати. Пісня в моїй душі проходить, ніби блискавка!» (Павлова М., група ТДНд-25).
«В нашому житті людина обирає свій б самовираження, обираючи певну сферу діяльності, якій присвячує свій час, свої сили та, з рештою, все своє життя. Чому я став музикантом?..На мою думку, музика багато говорить про наше національне минуле, про історію нашого народу. Мабуть це й викликало в мене бажання проявити себе за до музики. Я обрав український народний інструмент – бандуру. Вважаю цей інструмент національною гордістю нашого народу, адже історія цього інструменту та людей, що на ньому грали (старці – кобзарі) викликає велику повагу та пошану. Надіюсь на те, що український народ почне цінувати своє мистецтво, як люди в інших країнах Європи». (Романчук Д., група ТНБ-45).
«Музика – стародавній вид мистецтва, здатний об’єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характером, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано й благоговійно завмирають під хвилею дивовижних чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві нагаразди й турботи, залишається лише вдажа мистецтва, яке очищає душу від усього несуттєвого, мізерного, буденного, підносить нас до висот розуміння життя… Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословіння могло до композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту і гармонію… Здається, розкривається церковна баня і з благиті небесної ллється на людей Божа Благодать, і злітають в небо голуби, і лагідне сонце пестить совїми промінями землю, і лунають десь у височині кришталеві дзвони… Багато видів мистецтва існує, кожен з них – джерело естетичної насолоди. Але музика – це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти і сподіватися на здійснення своїх сподівань». (Терлецька І., група ТД-15н).
«Люди, які ніколи не мали змоги співати, кажуть, що це сама легка професія, що це пуста трата часу. Це не так. Ти не тільки твориш, ти доносиш людям емоції, переживання, у своїх піснях даєш змогу замислитися над майбутнім. Насамперед це дуже тяжко. Музика насправді лікує, вона заживляє душевні болі, радує тебе…» (Романюк О., група ТД-14н).
«Музика – єдина річ, яка тримає мій здравий глузд, мов титан, тримаючи небо. Музика – повітря, без якого моє існування – неможливо! Ви знали, що музика має аромат? Ні, він зовсім не матеріальний… Деякі твори мають аромат туги, суму, деякі – любові, ніжності, піднесення. Знали ви, що музика має не простий аромат, а багатогранний? Він, аромат, складаєтьсяз багатьох запахів: аромату мелодій, звуків, гармоній, але властивою, невід’ємною частиною цього коктейлю, яка дарує музиці життя та свіжість – є аромат людини, яка створила музику! Музика – це я, а я – це музика. І нас не можна розділити, бо ми не зможемо існувати поодинці, бо музика – моє серце і душа!» (Петрова О., група ТД-14н).
«Для мене музика – це душевні ліки, які допомагають забути про проблеми, що супроводжують кожну людину… Насичує музика тебе повністю – від голови до п’ят. Саме таке я відчуваю. В деякі моменти музика тебе окиляє, даючи нові сили, новий подих, який тебе воскрешає, лікує твої душевні рани. Музика може і розчулити, змінити твій душевний стан в гіршу сторону, краяти душу. Музика – дуже сильне явище, яке змінює людину, її почуття, погляди… Мені вона допомагає хоча б на мить забути, який жорстокий світ, і які бувають егоїстичні, самозакохані, лицемірні, корисливі люди… Люди різгі бувають, як і музика… Але хорошої музики набагато більше, ніж хороших, чуйних, душевних, добрих, вірних людей; їх дуже мало… Музика тебе ніколи не зрадить, не зробить боляче, як це люди роблять кожної хвилини… Я вважаю, що музика – неймовірне явище, яке допомагає людині в життя, отже усі люди до неї звертаються. Просто у всіх різні смаки і уподобання. Кожний бачить життя по-різному і по-різному його проживає… Різна музика в різні часи життя супроводжує людину… Тому вона і є невід’ємною частиною у моєму житті!» (Безименний А., група ТДНд-24).
Пояснення:
Історія українського народу дуже давня і розповідає про основу рису українців – любов до свободи та волі. Вона знайшла своє відображення не тільки в історичних документах, а й у піснях та художніх творах.
Українці – це дуже старий та відомий народ, їх предками були відомі трипільці, які залишили свій незабутній відбиток в українській культурі та розвитку. Потім прийшли часи Київської Русі, тоді на Україні з’явилися князі та, звичний для того часу, державний устрій. Далі настала ера козацтва, про неї слід говорити окремо, адже саме в цей період всі інші народи побачили волелюбність трипільських потомків.