Реалі́зм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний»,;— «річ») — стиль і метод у мистецтві й літературі. У мистецтві й літературі реалізм прагне до найдокладнішого опису явищ, без ідеалізації. Проте поняття реалізм дуже широке: реалістичним можна назвати монументальне єгипетське мистецтво, але реалістами є й митці, які з фотографічною точністю копіюють природу. Популярність реалізму зумовлена загальною доступністю і зрозумілістю його мистецьких засобів, тому його тенденції в українському мистецтві проявлялися за кожної доби, і як стиль він актуальний понині.
Визначальні риси реалізму
раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів); правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність; характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя; конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний б формування художньої правди; вільна побудова творів; превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва; розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей —--- Рома́н соціа́льно-побуто́вий — основний різновид реалістичного роману. Для нього характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Письменники-реалісти, передовсім французькі реалісти Стендаль, Оноре де Бальзак, Флобер Гюстав, англійські Чарлз Діккенс і Вільям Теккерей — розсувають сюжетні рамки й до особистісного, долучають сцени й епізоди, що охоплюють життя усього суспільства та епохи. Соціально-побутовий роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий б намагається розв'язати його або констатує неможливість усунення конфлікту (Іван Тургенев, Лев Толстой, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та ін.).
ответ:«Ляльковий Дім» розпочинається сценою, коли Нора Гельмар повертається з міста, де робила різдвяні закупки. Її чоловік Торвальд виходить із свого кабінету й починає сварку, темою якої є сімейні фінанси, що обіцяють покращитися після того, як Торвальд став менеджером банку. Торвальд обурений боргами. Нора поводиться по-дитячому, а він отримує задоволення від того, що може повчати її як дитину.
Незабаром прибуває стара подруга Нори Христина Лінде, бездітна вдова, що планує перебратися до міста. Після смерті чоловіка вона залишилася без грошей, а тому змушена була братися за різні роботи, і тепер шукає не надто важкої роботи. Нора зізнається Крістін, що одного разу позичила гроші в адвоката Нільса Кроґстада, щоб урятувати життя Торвальда, коли він був дуже хворий. Втім, вона не розповіла про це чоловікові, щоб не поранити його гордість. Вона сказала, що отримала гроші від батька, який помер приблизно тоді ж. Вона виплачує борг із бюджету, який чоловік виділяє їй на домашнє господарство, а також заробляючи на копіюванні документів. Вона робить це потайки, у своїй кімнаті, й пишається тим, що заробляє гроші, як чоловік. Нова робота Торвальда обіцяє звільнити їх від боргів.
Визначальні риси реалізму
раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний б формування художньої правди;
вільна побудова творів;
превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей
—---
Рома́н соціа́льно-побуто́вий — основний різновид реалістичного роману.
Для нього характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Письменники-реалісти, передовсім французькі реалісти Стендаль, Оноре де Бальзак, Флобер Гюстав, англійські Чарлз Діккенс і Вільям Теккерей — розсувають сюжетні рамки й до особистісного, долучають сцени й епізоди, що охоплюють життя усього суспільства та епохи. Соціально-побутовий роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий б намагається розв'язати його або констатує неможливість усунення конфлікту (Іван Тургенев, Лев Толстой, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та ін.).
ответ:«Ляльковий Дім» розпочинається сценою, коли Нора Гельмар повертається з міста, де робила різдвяні закупки. Її чоловік Торвальд виходить із свого кабінету й починає сварку, темою якої є сімейні фінанси, що обіцяють покращитися після того, як Торвальд став менеджером банку. Торвальд обурений боргами. Нора поводиться по-дитячому, а він отримує задоволення від того, що може повчати її як дитину.
Незабаром прибуває стара подруга Нори Христина Лінде, бездітна вдова, що планує перебратися до міста. Після смерті чоловіка вона залишилася без грошей, а тому змушена була братися за різні роботи, і тепер шукає не надто важкої роботи. Нора зізнається Крістін, що одного разу позичила гроші в адвоката Нільса Кроґстада, щоб урятувати життя Торвальда, коли він був дуже хворий. Втім, вона не розповіла про це чоловікові, щоб не поранити його гордість. Вона сказала, що отримала гроші від батька, який помер приблизно тоді ж. Вона виплачує борг із бюджету, який чоловік виділяє їй на домашнє господарство, а також заробляючи на копіюванні документів. Вона робить це потайки, у своїй кімнаті, й пишається тим, що заробляє гроші, як чоловік. Нова робота Торвальда обіцяє звільнити їх від боргів.
Объяснение: