Вітька+Галька
4. Якому герою (героїні) повісті ви найбільше симпатизуєте? Чому?
5. Які почуття ви переживали під час читання частини «Турецький охотник»?
Чи шкода вам було Вітьку?
6. Доведіть, що Галина мама повела себе мудро й делікатно, коли Федько Ко-
тигорошко прийшов «за голубою куницею».
7. Як, на вашу думку, складуться стосунки Вітьки й Галі в майбутньому?
8. Який момент у творі кульмінаційний? Перекажіть його.
9. Охарактеризуйте композицію повісті «Вітька + Галя...» (прокоментуйте
принцип поділу на частини; визначте позасюжетні елементи, особливості
сюжету).
10. Чого навчає повість В. Чемериса «Вітька + Галя...»?
11. Перекажіть епізод, що переданий ілюстрацією (с. 241). Чому, на вашу
думку, ми вибрали для ілюстрації саме цей момент повісті?
12. Складіть і запишіть по одній пораді героям повісті (галі, Вітьці, Федьку й
Петру), щоб легше було виходити із складних і незручних життєвих ситуа-
цій.
ів
бджола мала а йта працює
Объяснение:
У народі дуже часто людину, котра старанно працює, порівнюють із бджолою. Здавалося б, чому, адже людина й комаха не дуже схожі? Та якщо замислитись про життя бджоли, все стає зрозумілим. Тільки-но народившись і трішки набравшись сили, ця комашина починає працювати й робить це невпинно до кінця життя: щодня вона налітує до десятка кілометрів у пошуках нектару, потім перетворює його на мед, а водночас дбає про нові покоління бджілок. Люди дуже поважають цих трудівниць, та не тільки за смачний результат їхньої праці, запашний мед, а й за сам б життя. Змалечку нас привчають до праці й поваги до праці інших.
Малу дитину починають виховувати, коли вона вже може ходити. І саме з тих пір батьки привчають її не смітити, дбати про свій одяг, прибирати за собою іграшки. Це відбувається не тому, що вони свідомо чи несвідомо хочуть дошкулити малечі, а саме щоб прищепити їй відчуття поваги до праці іншого — адже мама чи тато прибрали в оселі, випрали й випрасували одяг. Водночас дитину привчають працювати, і кожного разу після вдалого вчинку батьки нахвалюють, заохочують малюка.
Пізніше дитині пояснюють, що всі люди працюють. І ті, хто ходить до дитячого садочка, і школярі, і студенти, і мами з татами, і бабусі з дідусями, просто в кожного з них своя праця. Для дітей і молоді це навчання, для дорослих — робота й оселя, для старших людей — піклування про молодших. Кожен має свої обов’язки як поза домом, так і в оселі: це прибирання, прання, догляд за домашніми тваринами, купування продуктів для родини, піклування про малюків. І знову на думку повертається маленька комашка, завзятий робітник — бджола.
Повага й визнання — винагорода для людини, котра присвячує своє життя праці. Скільки років існують нагороди для робітників — почесні медалі й ордени, грамоти, подарунки. Напевне, у кожному місті є вулиця Героїв Праці та інші, названі На честь визначних робітників. Та й у кожній родині є свої герої. Завжди із величезною щирою повагою говорять про дідуся чи бабусю, котрі майже все життя пропрацювали на заводі чи фермі або в іншому місці. Кожна робота заслуговує на повагу, незалежно від її престижності.
Відповідь:Ба́йка (від баяти — «розповідати»)[1][2] — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.
Байка — це оповідання, дійовими особами якого, поряд з людьми (точніше — схематичними фігурами людей), виступають тварини, рослини, неживі предмети, котрі уособлюють певні ідеї та людські характери. Розповідь, як правило, супроводжується на початку або в кінці твору прямо сформульованим афористичним моралістичним висновком, що надає оповіданню алегоричного звучання. Комізм і сатира — невід'ємні особливості байки.
Пояснення: