Виконання завдань клоуз – тестів: 1. Тема розділу повісті «Блакитні печери» - …. 2. У ІІІ та ІV розділах порушені проблеми … 3. “ Чому ти так зробив, тату?”… 4. Улюбленим заняттям Славка Беркута є … 5. Кожен із підлітків – однокласників шукає себе в…. 6. Метою життя Славко для себе вважав … 7. Юлькові не вистачало… 8. Причиною поразки юного фехтувальника є … 9. “ Буде с3уд чи ні?” над Славком Беркутою … 10. Як усе було насправді…. 11. “Прийшла ота жінка і сказала, що він”… 12. Кінець щасливий. Немов у казці…
«підкова»
тема: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, загублену конем дідуся мороза, і прагнула, щоб за її здійснилися всі бажання і мрії.
ідея: кожна дитина відчуває себе щасливою, коли у новорічні свята всі її сподівання і мрії стають реальністю.
основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань, вірить у діда мороза, щасливу підкову.
метафори: «ішов сніг», «дід мороз протрюхикав», «розгубились в небі літаки», «літали, кричали, крильцями дрижали». • епітети: «сніг зелений, фіалковий, рожевий», «золота підкова».
риторичні оклики: «мама! », «щоб все мені збулося! ».
“Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло”. – “Це ж не Митько!.. Приятель його, Сергій.”
“Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти людина.”
“Спиш! Йому довірили пост, а він спить… Та як ти міг! А якби це на війні?! Хіба з таким підеш у розвідку?!”
“Мені нічого було відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені… Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!”
“Докори совісті люто вгризались у моюдушу, шматували її на дрібні клаптики.”
“Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: “Ну що я, – думалось мені, – у порівнянні хоча б із оцим деревцем? Якась комаха! А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?”
“А зоологія, по твоєму краща? Я одного разу поглянув у підручник – там якісь кишковопорожнинні, гадюки – бридота одна!… Маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе.”
“Куди, ти що… Назад! Ти що, збожеволів! Щоб під воду затягло? Як дурне теля? Не здумай лізти! – тягнув я його [Митька] що було сили.”
“Але ж не ризикувати життям! Цитатна характеристика Митька з твору “Митькозавр із Юрківки”
“О, – полегшено зітхнув я. – Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал.” (Сергій про Митька)
“… Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс.”
” Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?”
“І голова ж у тебе, Митько.”
“Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки… Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам’ять…”
“Але ж головний у нашій експедиції ти.”