українське весілля - барвисте і пишне родинне свято, що радістю та веселощами є найвідповідальнішу подію в житті молодят – шлюб. і звісно, яке ж весілля без пісні: радісної чи сумної, та все ж весільної? !
весільні пісні – це пісні, які хід весільного обряду на усіх його етапах, пояснюючи зміст і значення кожного з них. значна кількість весільно – обрядових пісень генетично являють собою своєрідні замовляння, якими учасники весільної драми висловлювали молодому подружжю різні доброзичливі побажання.
різні весільні пісні покликані прославляти молодих та їх батьків, відображати думки та настрої учасників весільної драми, або ж описувати основних дійових осіб та їхні дії. так, у весільних піснях ідеться і про свах, і про дружок, світилок, бояр і боярок, старост і дружб. співають весільних пісень тільки жінки. чоловіки ж беруть участь лише у найдраматичніших епізодах обряду — під час нападу бояр, викупу нареченої. можна сказати, що всі весiльнi пiснi становлять одне велике драматичне дійство, але кожна з них може бути й самостійною малою п’єсою.
через різноманітні табу, побажання, висловлені в яскравій художній формі, весільні пісні несуть глибокий виховний заряд, закликають любити рід, родину, не цуратися батька-неньки, чесно працювати й жити поміж своїх і чужих, близьких і далеких людей. весільні пісні — промовистий доказ не лише багатства змісту й форм найбагатшого з усіх обрядів — весільного, а й високої моралі українського народу.
мій улюблений казковий персонаж - героїня казки с. я. маршака «дванадцять місяців». дівчинка з казки дуже подобається мені, адже вона скромна, працелюбна і добра. її особистий приклад за один день навчив примхливу королеву того, чого не міг її навчити сивий професор протягом усього життя.
оскільки дівчинка була вихованою і доброї, її грубі родички користувалися її безвідмовністю. почувши указ про нагороду за проліски, вони послали її в засніжений ліс. героїня ледь не замерзла на смерть, але побачила, як дванадцять місяців сиділи біля вогнища. вони вислухали історію гості і вирішили . квітня дав їй квіти і колечко на випадок біди. звичайно, мачуха і зведена сестра відняли все це у падчерки. отримавши бажане, королева змусила всіх трьох жінок відвести її на чудове місце. там чарівне колечко впало, і місяці вирішили провчити людей, швидко змінюючи пори року. нарешті, до решти в лісі після негод героям підійшов старець і нагородив всіх виконанням бажання. дівчинка нічого не просила зі скромності, але її все одно нагородили за доброту з кіньми і шубами. саме тоді королева вперше змушена була просити, а не наказувати. так, приклад шляхетної і чуйною дівчинки навчив її поводитися добре.
українське весілля - барвисте і пишне родинне свято, що радістю та веселощами є найвідповідальнішу подію в житті молодят – шлюб. і звісно, яке ж весілля без пісні: радісної чи сумної, та все ж весільної? !
весільні пісні – це пісні, які хід весільного обряду на усіх його етапах, пояснюючи зміст і значення кожного з них. значна кількість весільно – обрядових пісень генетично являють собою своєрідні замовляння, якими учасники весільної драми висловлювали молодому подружжю різні доброзичливі побажання.
різні весільні пісні покликані прославляти молодих та їх батьків, відображати думки та настрої учасників весільної драми, або ж описувати основних дійових осіб та їхні дії. так, у весільних піснях ідеться і про свах, і про дружок, світилок, бояр і боярок, старост і дружб. співають весільних пісень тільки жінки. чоловіки ж беруть участь лише у найдраматичніших епізодах обряду — під час нападу бояр, викупу нареченої. можна сказати, що всі весiльнi пiснi становлять одне велике драматичне дійство, але кожна з них може бути й самостійною малою п’єсою.
через різноманітні табу, побажання, висловлені в яскравій художній формі, весільні пісні несуть глибокий виховний заряд, закликають любити рід, родину, не цуратися батька-неньки, чесно працювати й жити поміж своїх і чужих, близьких і далеких людей. весільні пісні — промовистий доказ не лише багатства змісту й форм найбагатшого з усіх обрядів — весільного, а й високої моралі українського народу.
ответ:
мій улюблений казковий персонаж - героїня казки с. я. маршака «дванадцять місяців». дівчинка з казки дуже подобається мені, адже вона скромна, працелюбна і добра. її особистий приклад за один день навчив примхливу королеву того, чого не міг її навчити сивий професор протягом усього життя.
оскільки дівчинка була вихованою і доброї, її грубі родички користувалися її безвідмовністю. почувши указ про нагороду за проліски, вони послали її в засніжений ліс. героїня ледь не замерзла на смерть, але побачила, як дванадцять місяців сиділи біля вогнища. вони вислухали історію гості і вирішили . квітня дав їй квіти і колечко на випадок біди. звичайно, мачуха і зведена сестра відняли все це у падчерки. отримавши бажане, королева змусила всіх трьох жінок відвести її на чудове місце. там чарівне колечко впало, і місяці вирішили провчити людей, швидко змінюючи пори року. нарешті, до решти в лісі після негод героям підійшов старець і нагородив всіх виконанням бажання. дівчинка нічого не просила зі скромності, але її все одно нагородили за доброту з кіньми і шубами. саме тоді королева вперше змушена була просити, а не наказувати. так, приклад шляхетної і чуйною дівчинки навчив її поводитися добре.
объяснение: