1. Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених.
2. Спокій і затишок запанували в князівстві, и полудень став богом, якому хоч і молилися, проте жертву приносили зовсім маленьку, майже непомітну жертву, а в нагороду здобули нудьгу, котра, мов іржа меч, пороз’їдала душі люботинців, а що ті одвикли боронитися, запанувала вона безроздільно, викликаючи неймовірну лінь та розмореність.
3. Небавом затихло і з-за рогу вийшов старий чоловік, несучи оберемок дров.
4. Піде на жнива, було, вибере наймолодшу...
5. Дракон сидів у печері й дивився на лицарів, що гарцювали на конях, виблискуючи латами й зброєю.
Відповідь:
1. Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених.
2. Спокій і затишок запанували в князівстві, и полудень став богом, якому хоч і молилися, проте жертву приносили зовсім маленьку, майже непомітну жертву, а в нагороду здобули нудьгу, котра, мов іржа меч, пороз’їдала душі люботинців, а що ті одвикли боронитися, запанувала вона безроздільно, викликаючи неймовірну лінь та розмореність.
3. Небавом затихло і з-за рогу вийшов старий чоловік, несучи оберемок дров.
4. Піде на жнива, було, вибере наймолодшу...
5. Дракон сидів у печері й дивився на лицарів, що гарцювали на конях, виблискуючи латами й зброєю.
Пояснення: