Не знаю чи є десь готова відповідь на це питання, але я особисто вважаю, що через весь твір червоною ниткою тягнеться одна лише думка. Славка Беркуту увесь час мучило питання: де і яке його "максимальне навантаження" і чи гідно він його витримає ?
Для нього максимальним навантаженням було не сварка з Юльком, з яким він дружив з дитинства, не те, що він дав слабину і не виграв юнацькі змагання, хоч перемога була так близько, не бій на шпагах, хоч він за це себе картав, а те, що йому приходиться безневинно оправдовуватися. І коли він таки прийшов на той ганебний шкільний суд - то це було його "маскимальним навантаженням" і він його витримав з честю.
Пояснення:
Цитата: Але син не погодився. Він навіть усміхнувся: — Ні, я не хочу ховатися. Я не винен у тім - навіщо мені ховатися? Пам’ятаєш, ти… тоді… тоді ти казав про максимальне навантаження? Ну от, не треба замість мене йти завтра в школу, тату!
Народився Олег Олександрович Кандиба у Житомирі в родині поета О.Олеся (Олександра Івановича Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом, а завершував на еміграції у Празі. Закінчив Карлів Університет у 1929р. Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був за читати лекції з археології у Гарвардський університет (США), де 1938р. заснував Український науковий інститут. Але йому судилася інша доля. Після заснування 1929р. ОУН він обирає шлях професійного революціонера, очолює в Центральному проводі культурний сектор, а згодом стає заступником голови проводу ОУН. У 1944 р. був схоплений гестапівцями у Львові і закатований у концтаборі Заксенгаузен 9 чи 10 червня 1944 р.
О.Ольжич - автор двох прижитєєвих збірок: "Рінь" (1935) та "Вежі" (1940). Третя, посмертна, збірка "Підзамчя" вийшла в 1946 р. Писав цікаву прозу і пристрасну публіцистику.
Відповідь:
Не знаю чи є десь готова відповідь на це питання, але я особисто вважаю, що через весь твір червоною ниткою тягнеться одна лише думка. Славка Беркуту увесь час мучило питання: де і яке його "максимальне навантаження" і чи гідно він його витримає ?
Для нього максимальним навантаженням було не сварка з Юльком, з яким він дружив з дитинства, не те, що він дав слабину і не виграв юнацькі змагання, хоч перемога була так близько, не бій на шпагах, хоч він за це себе картав, а те, що йому приходиться безневинно оправдовуватися. І коли він таки прийшов на той ганебний шкільний суд - то це було його "маскимальним навантаженням" і він його витримав з честю.
Пояснення:
Цитата: Але син не погодився. Він навіть усміхнувся: — Ні, я не хочу ховатися. Я не винен у тім - навіщо мені ховатися? Пам’ятаєш, ти… тоді… тоді ти казав про максимальне навантаження? Ну от, не треба замість мене йти завтра в школу, тату!
Можливо я не права, але мені та здається
Народився Олег Олександрович Кандиба у Житомирі в родині поета О.Олеся (Олександра Івановича Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом, а завершував на еміграції у Празі. Закінчив Карлів Університет у 1929р. Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був за читати лекції з археології у Гарвардський університет (США), де 1938р. заснував Український науковий інститут. Але йому судилася інша доля. Після заснування 1929р. ОУН він обирає шлях професійного революціонера, очолює в Центральному проводі культурний сектор, а згодом стає заступником голови проводу ОУН. У 1944 р. був схоплений гестапівцями у Львові і закатований у концтаборі Заксенгаузен 9 чи 10 червня 1944 р.
О.Ольжич - автор двох прижитєєвих збірок: "Рінь" (1935) та "Вежі" (1940). Третя, посмертна, збірка "Підзамчя" вийшла в 1946 р. Писав цікаву прозу і пристрасну публіцистику.