Вопрос №1 ? Що із цього не стосується творчості Ю. Винничука? член Асоціації українських письменників лауреат Шевченківської премії автор трагікомедії автор перекладів Вопрос №2 ? Який із цих творів не належить перу Ю. Винничука? «Аптекар» «Мальва Ланда» «Таємниці львівської кави» «Дрогобицький звіздар» Вопрос №3 ? Де відбуваються події твору? Буковина Гуцульщина Галичина Волинь Вопрос №4 ? Якими словами починається твір? Дракон чхнув і прокинувся… Дракон ще був зовсім молодий… У вікні дзижчала муха… Осінь запанувала в князівстві… Вопрос №5 ? Що із цього не стосується твору «Місце для дракона»? має епіграф складається із 7 розділів має присвяту за жанром – повість-казка Вопрос №6 ? У якому місті відбуваються події твору? Золочів Львів Люботин Яремча
Сашко з Софійкою зупинили прокляття, врятувавши Катрю із її сім'єю. Дід Толя повернувся до сім'ї написавши лист про те, що з цим бізнесом у нього трапився провал у пам'яті і він геть забув про сім'ю. Бабуся сердилася, але коли вона у письмі прочитала, що він, дід Толя, який був сиротою, згадав про те, як його виховувала бездітна, добра Катерина. Оскільки Катерина загинула 50 років тому (а її Софійка з Сашею врятували), бабуся термін "провал у пам'яті" сприйняла буквально і таки ла "склєрозика", як вона зрозуміла.
“Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
До побачення, Яво, і усього тобі найкращого!”