Вопросы по твору "федько халамидник" 1)Федька-халамидника ще називали...
2)З чим Федько боровся на кожному кроці через свою неординарну поведінку?
3)Серед дітей хлопець був перший у...
4)Якого казкового героя нагадує Федько(за змістом оповідання)...
5)Де працює батько Федька?
6)Чого не любив Федько, а батько його за це схвалював?
7)Чому Федькові найбільше діставалося за Толю ,а Толі все сходило з рук?
8)Хто називав Толю «дитиною благородною і ніжною»?
9)Толя не поважає Федька, тому що...
10)Як образливо хлопці називають між собою Толю?Чому?
11)Що трапилося, коли Федько вирішив до Толі знову потрапити з крижини на берег?
12)Чому Федько вимушений був збрехати батькам Толі про події на льодоході?
De libertate» рік написання: 1757
Вид лірики – патріотична.
Провідні мотиви: воля — найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького.
Жанр «De libertate»: громадянська лірика (поет пов’язує волю з боротьбою за національне і соціальне визволення трудящих)
Тема «De libertate»: вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.
Ідея «De libertate»: уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.
Основна думка: тільки за умови отримання волі людина почуватиме себе щасливою; ніяке золото не замінить «вольности».
Віршовий розмір – дактиль.
Тип римування – суміжне.
Художні засоби «De libertate»
Риторичні запитання: Что тут за вольность? / Добро в ней какое?
Риторичний оклик: Будь славен вовік, о муже избранне, / Вольности отче, герою Богдане!
Порівняння: Добро… будто золотое.
Звертання: Будь славен вовек, о муже избранне.
1. Тараса Шевченка
2. Шевченко пас ягнят та молився, зараз же діти більше гуляють з друзями і сидять в інтернеті
3. добре, наче в раю
4.про те, щоб стати вільним, а не кріпаком
5.Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості.
6.Вона була добра і співчутлива
7.Він подорослішав і його життя набагато ускладнилося, тому згадуючи дитинство він сумує по ньому.