Вправа 1.
Запишіть подані слова у три колонки: разом, окремо або через дефіс.
Коли(б)то, будь(що), казна(з)яким, (будь)коли, аби(коли), аби(що), так(то), (що)правда, тому(таки), (де)хто, (що)ночі, тільки(що), (як)найсерйозніше, тому(то), наче(б)то, куди(небудь), все(ж)таки, де(в)кого, (от)вискочить, (що)хвилини, (таки)знайшов, (аби)куди, (все)таки, дарма(що), (таки)вивчив, (що)до, (будь)як, поки(що), де(в)чому, як(небудь), коли(сь), (де)інде, казна(як), як(найкраще), (де)далі, аби(то), (ані)скільки, (аби)тільки, (як)таки, де(на)чому, написав(би), немов (би), так(таки), як(небудь), економимо (чи)мало, спотикається (що)разу, казна(що), надумав(таки), електроніка (ж), майнув тільки(що), та(ж)так, (екс) чемпіон, роздивився(таки), а все(ж)таки, експериментуючи з чим(сь), отакий(то), робить (аби)як, ні(до)кого, іди(ж)бо, пішов (аби) куди, (будь)куди, чого(б)небудь, (ні)скільки, стань(бо), (он)куди, (ген)далеко, тільки(но), ось(так), шурхотить начеб(то), ото(ж), все (таки), отак(от), гойдають(ся).
Вправа 2.
Напишіть частки не, ні із словами разом чи окремо.
Не/вблаганний, не/густо, не/в’янучий, не/краще, не/врожай, не/жить, не/мічний, не/знаний, не/забутий усіма вчинок, ні/кроку далі, не/мовби, не/щастя, не/йти, не/досушити, не/зважаючи на, не/здужати, не/привітний, не/далеко, не/с ні/скільки, не/доречний, не/абиякий, не/білений, не/доліт, не/дорого, а дешево, не/до/виконати, ні/одна зернина, не/співаючи, не/охота, ні/що, не/мій, не/дев’ятий, не/раз, не/досить, не/проворний, не/істотно, не/до/спілий, не/з’ясоване досі питання, не/там, не/переконливий, ніде не/знаний, не/активний, ні/сенітниця, не/вдогад, не/гадано, не/цілком, ні/звідки, не/зовсім, не/славити, а ганьбити, не/малюючи, не/дуже, не/нависть, ні/що, ні/сотні, не/активний, документ ще не/написаний, не/дарма, не/підписаний зошит, ні/яковість, не/допущений до іспиту студент, не/збудований, ні/живий ні/мертвий, не/по/українському, не/вблаганний, ні/трохи, не/ржавіюча сталь, ні/при/кому, не/добачати.
Життя... Воно переповнене несподіванками – приємними і не надто радісними. Кожен день не схожий на попередній. І коли ти зранку прикидаєшся, ти не знаєш, що очікує тебе сьогодні.
Ти виходиш з помешкання та наче поринаєш у невизначеність. Кожна хвилина у нашому житті безцінна, але прикро, що ми не можемо керувати всім, що нас оточує. Тоді нам залишається тільки віра в те, що ХТОСЬ все ж таки є над кожним із нас, і тільки йому відомо, де потрібно нас підстрахувати.
Ця віра має бути у кожної людини в душі. Кожен з нас має мати міру, де потрібно зупинитись, не образити нікого, не вдарити або ще щось зробити гірше. Можливо, саме ця віра до нам любити і поважати один одного, допомагати, співчувати. До зрозуміти, що у цьому світі є не тільки твоє «Я», а є ще поруч люди, які такі самі, як і ти.
І кожен з нас повинен знати, що все у нашому житті трапляється не просто так – погане, що пішло від нас, неодмінно повернеться. Ну, а добре, як відомо, повертається сторицею. І за цією справедливістю слідкує ВІН – Бог, Який живе у серці кожного з нас
Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.