Хришталева та чиста душа людини. Батьки з дитинства насичують нашу сутність - доброю моралью. Але, діти та й дорослі - не взмозі встояти перед спокусою. Чи то цукерки на парті, чи гроші на столі в офісі. Це все псує чисту людьську натуру.Ті крила, що описувала Л.Українка згорають, опадають попілом.Такі люди відрікаються від всього Святого. Самим палким бензином для цього полум'я є гроші. Зараз справді гроші керують світом.Якщо ти із бідної сім'ї, та не можешь кожен раз купувати всякі модні штуки як твої однокласники, як вони починають тебе вважати смітям та принижують. Гроші це зло, казали древні мудреці. І я з ними згодна.Ми всі залежемо від грошей, хоч палко як ми їх ненавидимо , все одно без них життя зараз нам не буде.
Герасим Калитка - головний персонаж п'єси "Сто тисяч". Він був "нормальною" людиною в тому розумінні, що він мав риси, які властиві пересічним українським селянам тих часів (і не лише). Був до того, як зрозумів, що може заробляти великі, величезні гроші. Герасим просто не витримав випробування багатством. На жаль, це стається з більшістю людей, які з самого дитинства не мали майже нічого. Такі люди не вміють розпоряджатися грішми. А головне - не можуть зупинити себе в цьому накопиченні, стають жорстокими, втрачають добрі риси і почуття. Герасим Калитка - типовий образ селянина-землевласника, який стає іншою людиною після "зустрічі" з великими грошима. Карпенко-Карий чудово зобразив, як це відбувається - поступово і безповоротно для Герасима. Для прикладу згадаємо, як він спочатку погоджується на одруження сина Романа із наймичкою Мотрею (і то задля того, щоб вона добре працювала), а потім переплановує усе заради наживи. Калитка-старший настільки змінюється, що починає дуже жорстоко поводитися із наймитами, забороняє їм навіть молитися. Змушує працювати доки не впадуть; при чому, не лише найманих робітників, а й членів своєї родини... і навіть себе бува заганяє тяжкою фізичною працею. А все для того, щоб збагатитися. Він, певно, навіть не знає куди подіти стільки грошей, але все одно прагне будь-яким чином відкусити ще більший шмат пирога. Так він хоче відібрати чужу землю і ледь не вбиває себе, коли йому це не вдається. Прикладів ще немало, але всі вони показують, що з працьовитої людини, яка любить землю, Герасим Калитка перетворився на потвору, машину для збагачення.
Батьки з дитинства насичують нашу сутність - доброю моралью.
Але, діти та й дорослі - не взмозі встояти перед спокусою.
Чи то цукерки на парті, чи гроші на столі в офісі.
Це все псує чисту людьську натуру.Ті крила, що описувала Л.Українка згорають, опадають попілом.Такі люди відрікаються від всього Святого.
Самим палким бензином для цього полум'я є гроші.
Зараз справді гроші керують світом.Якщо ти із бідної сім'ї, та не можешь кожен раз купувати всякі модні штуки як твої однокласники, як вони починають тебе вважати смітям та принижують.
Гроші це зло, казали древні мудреці.
І я з ними згодна.Ми всі залежемо від грошей, хоч палко як ми їх ненавидимо , все одно без них життя зараз нам не буде.
Герасим Калитка - типовий образ селянина-землевласника, який стає іншою людиною після "зустрічі" з великими грошима. Карпенко-Карий чудово зобразив, як це відбувається - поступово і безповоротно для Герасима.
Для прикладу згадаємо, як він спочатку погоджується на одруження сина Романа із наймичкою Мотрею (і то задля того, щоб вона добре працювала), а потім переплановує усе заради наживи. Калитка-старший настільки змінюється, що починає дуже жорстоко поводитися із наймитами, забороняє їм навіть молитися. Змушує працювати доки не впадуть; при чому, не лише найманих робітників, а й членів своєї родини... і навіть себе бува заганяє тяжкою фізичною працею. А все для того, щоб збагатитися. Він, певно, навіть не знає куди подіти стільки грошей, але все одно прагне будь-яким чином відкусити ще більший шмат пирога. Так він хоче відібрати чужу землю і ледь не вбиває себе, коли йому це не вдається.
Прикладів ще немало, але всі вони показують, що з працьовитої людини, яка любить землю, Герасим Калитка перетворився на потвору, машину для збагачення.