Як проявилося почуття гідності й гумору поета в кінці першої зустрічі з лицарем ? свою відповідь проілюструйте рядками з твору. (л. українка, "давня казка").

1. Хто такий Богдан Хмельницький.
Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. 
2. Подвиги Хмельницького.
Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, — Гей, не один лях лежить Головою в воду. "Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди". "А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду, — А все тото, вражі ляхи. На вашу біду". 
3. Богдан б"ється з ляхами.
Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, — Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати. Утікали вражі ляхи, Деякії повки, — Їли ляхів собаки І сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти — Не по однім ляшку Заплакали діти. Ген, там річка, Через річку глиця — Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...

Уже для багатьох поколінь воно персоніфікує ненависть і страх, біль і смерть. П'ятдесят років пройшло з тих пор, як кінчилась сама жорстока і кровопролитна з війн. І дуже приємно, що люди не забули тих страшних уроків, що піднесла нам історія. Так трапилося, що споконвіків наша Батьківщина жадала від своїх синів подвигу в ім'я самого життя, в ім'я всього людства. І вони піднімалися, ці російські чудо-богатирі, і незламною стіною вставали на шляху лиховісного ворога. І звичайно ж, як могла література залишити без уваги цей ратний подвиг, як могла не оспівати його для прийдешніх поколінь? Безліч літераторів брали на себе ця праця. Серед них минулого й невідомі нині автори древніх літописів, і визнані класики російської літератури. Мужність і героїзм російського воїна знайшли відбиття як у літописному «Слові об полку Ігорєві», так і в грандіозній епопеї Лева Миколайовича Толстого «Війна й мир».