Яка з порід драконів є найрідкіснішою в нас час?
А: чорний морок
Б: червоний флам
В: гігантський грін
Г: грушевий дракон
Выберите один правильный ответ (максимум )
3. Які зміни відбулися з Михасем, коли він повернувся після літа до Києва?
Яких нових якостей він набув?
Їх тут аж три!
А: бачив живі похибки
Б: зміг порозумітися з молодшим братиком
В: чув та розумів мову рослин та тварин
Г: захопився вивченням доісторичних тварин
Д: почав харчуватися лише фруктами
Е: розлюбив ботаніку назавжди
Выберите все (3) правильные ответы (максимум )
4. Чим, як виявилося, треба поливати насінину драконячого дерева,
щоб вона проросла?
А: фруктовим чи овочевим соком
Б: молоком або ж кефіром
В: кока-колою
Г: газованою водою
Выберите один правильный ответ (максимум )
5. О р-радість! О щастя!
Вер-р-ртає зі школи
Гер-р-рой, що його
Не здолати ніколи!
Михасева слава
Летить по світах.
О слався! О слався!
Назавжди в віка-а-а-а-а-ах!
Що це таке?
А: ода Навігаторові, яку співали дракони на кожній стоянці
Б: гімн на Михасеву честь із нагоди щасливого повернення зі школи
В: пісня, яку Міхась мав вивчити для шкільного свята
Г: колисанка, яку співала Михасеві мама, коли він був маленький
Выберите один правильный ответ (максимум )
6. "Незабаром брати Вербицькі у повному складі вирушили з під’їзду.
Першим шпацирував синій грушевий дракон, гордовито піднявши
вгору блискучого носа, другим у візочку їхав Котька, завзято гризучи
шматок бублика. А замикав ходу похмурий Михась.
Його мучили погані передчуття, але відмовитися від цієї авантюри було ніяк .
Приблизно за півгодини брати Вербицькі дісталися великого переходу.
Михась деякий час катав візочка підземними галереями, вдаючи,
ніби шукає зручне місце, а насправд відтягував час ганьби."
Куди вирушили брати Вербицькі? Що збиралися робити?
А: вигуляти Котьку
Б: заробити грошей, ставши вуличними музиками
В: шукати Спайка
Г: пограбувати підземну крамницю
Выберите один правильный ответ (максимум )
7. Яка частина тіла постраждала в Хоми під час небезпечної пригоди з вибухом?
А: гребінь
Б: хвіст
В: лапа
Г: вухо
Выберите один правильный ответ (максимум )
8. У якій пустелі зупинялися на ночівлю дракони?
А: в Олешках
Б: у Сахарі
В: у Лівійській
Г: в Атакамі
Выберите один правильный ответ (максимум )
9. А цей чар-інструмент відіграв таки серйозну роль у сюжеті:
"...вона починалася як сопілка, а далі на ній з’являлося потовщення,
схоже на половинку великої груші з отвором посередині,
над яким були натягнуті струни, наче в кобзи.
Якщо одночасно дмухати в отвір на кінці сопілки і перебирати пальцями
струни кобзи, виходила досить кумедна нявчально-мурчальна музика..."
Що це за інструмент?
А: клАцка
Б: дудУка
В: вуркОта
Г: бульбОка
Д: дзЕнька
Выберите один вариант ответа (максимум )
10. У кого закохалися ці дві прекрасні панянки?
А: в Амура Ґаланта
Б: у Хому Вербицького
В: у Навігатора
Г: у Домінуса Вербу
Д: у Гарбузяного Пиха
Е: у літак
Проблема батькiв та дiтей є провiдною темою багатьох творiв як у свiтовiй, так, зокрема, i в українськiй лiтературі. І. С. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім'я» з великою майстернiстю показав життя українського села пiсля реформи 1861 року, викривши причини непорозумiнь i сварок на прикладi сiм'ї Кайдашiв, показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому поколінню, а молодому все було вперше: вперше будували своє життя некріпаками, вперше одружувалися за велінням свого серця, а не за велінням пана. А старше покоління хотіло, щоб їх слухали, як все життя слухали вони своїх батьків, пана тощо. Проблема ця вiчна, i висвiтлюється та розв'язується вона кожного разу дуже цiкаво. Головне для розв'язання цього конфлiкту, на мою думку, є усвiдомлення його причини.
Основною ж причиною конфлiкту мiж старшими та молодшими Кайдашами є нескiнченна суперечка за "моє" i "твоє", дрiбновласницькi iнстинкти Кайдашiв. Внаслiдок сутичок i боротьби за приватну власнiсть люди стають жорстокими, жалюгiдними, руйнують родиннi зв'язки, плямують власну гiднiсть та гідність близьких їм людей. Але є, на мiй погляд, тут ще один аспект - вiковий: старiсть не хоче поступатися своїми позицiями молодостi. Чесно кажучи, глибоко в душi менi дуже жаль старих Кайдашiв, що весь свiй вiк працювали, примножували добробут, ростили синiв. Їм, цим вже дорослим синам, врахувати б це, але вони впевнено будують своє життя, де на батькiвське "моє" вони вiдповiдають гострим опором. Та їх теж можна зрозумiти, бо в першi десятирiччя пiсля скасування крiпацтва свiдомiсть селян зазнала суттєвих змiн, що внесли в життя темного, забитого вiками панщини народу новi порядки. Важко до них пристосовується родина Кайдашiв, що складається з двох поколiнь. Думаю, крiм двох названих причин конфлiкту ("моє" - "твоє" та "старiсть - молодiсть"), автор висвiтлює ще одну: протирiччя мiж старим i новим ладом.
Саме соцiально-побутове середовище спотворює характери героїв повiстi, що стикаються у конфлiктi "батьки та дiти". Вічна проблема «батьків та дітей» теж прийшла до нас з сивої давнини. Однак І. С. Нечуй-Левицький уперше вказує нам на неповагу до батьків. Порушилася віковічна українська традиція шанобливого ставлення до батька-матері у дітей, і їх життя ламається, летить під укіс. Бо у своїй власній сім’ї не можна виховувати у дітей повагу до себе, коли ти зневажив своїх батьків - діти ж бо це бачать. І у нашому сьогоденні нерідко бачиш, як спілкуються брат із сестрою, бо заздрять один одному, бо спадок батьків не так поділили. Нехай Кайдаші були неосвічені затуркані панщиною, а що ж їх рівняє з нашими сучасниками? Чому ми не можемо піднятися над ними?
Останнім часом усе звертають на «український менталітет», але мені здається, що це тільки для того, щоб якось виправдати себе, бо ж таки соромно зізнатися собі у «кайдашевих звичках», які, на жаль, ще живуть серед нас. Хоч і здаються нам смішними суперечки Кайдашів, інколи ми пізнаємо в них і наших сучасників, які за «моє» готові на все. Але що цікаво - сміятись над Кайдашами - сміємось, а себе такими не бачимо. А жаль!