«...Якби довелося наново вибирати шлях, то тільки цей і взяв би». Який саме? Опишіть схематично або у формі подорожі факти громадської, політичної, літературної або культурної діяльності Івана та Юрія Липи.
20-30-ті роки ХХ століття- час, що міг би стати “золотою добою”української поезії, проте він перетворився на одну з найтрагічніших сторінок.Саме в цей період українське письменство досягло європейського рівня.Відомий літературознавець назвав покоління письменників цього часу “розстріляним відродженням”.
У поезії “розстріляного відродження” найбільш цікавими були шукання П.Тичини,М.Семенка та Є.Плужника. У часи українського відродження 1920х років П.Тичина ще знайшов у собі сили боротися і ввійшов до літературної організації ВАПЛІТЕ, яка під проводом М.Хвильового намагалась протистояти ЦК ВКП(б).Незабаром організацію розгромили, а її членів звинуватили в “українському буржуазному націоналізмі”.Тоді поет остаточно капітулював.З цього моменту Тичина починає виконувати поетичні замовлення партії (твори “Відповідь землякам”,”Ленін”,”Партія веде” та інші).На ці твори в 1928 р. відгукнувся О.Олесь віршем-докором “І ти продався їм, Тичино…”
Михайль Семенко – талановитий поет, творець футуризму. Михайль Семенко уперто згуртовував різні футуристичні організації “Ударна група поетів-футуристів”,Аспанфут.На початку 1930х років влада засудила й заборонила футуризм.Скорившись грубому тиску, поет почав писати офіційним соцреалістичним стилем (“З радянського щоденника”,”Китай в огні”,”Міжнародні діла”).Але йому це не до У квітні 1937 р.його заарештували і розстріляли.
В поезії 1920-1930х рр.іноді поєднувалися різні стильові течії, але завжди індивідуальне “Я” митця переважало.З усіх жанрових різновидів саме українська поезія доби “розстріляного відродження” сягнула найвищого рівня свого розвитку.Нею було закладено потужну національну традицію ліричного самовираження, що стало стартом для всебічного оновлення всієї української літератури ХХ століття.
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
20-30-ті роки ХХ століття- час, що міг би стати “золотою добою”української поезії, проте він перетворився на одну з найтрагічніших сторінок.Саме в цей період українське письменство досягло європейського рівня.Відомий літературознавець назвав покоління письменників цього часу “розстріляним відродженням”.
У поезії “розстріляного відродження” найбільш цікавими були шукання П.Тичини,М.Семенка та Є.Плужника. У часи українського відродження 1920х років П.Тичина ще знайшов у собі сили боротися і ввійшов до літературної організації ВАПЛІТЕ, яка під проводом М.Хвильового намагалась протистояти ЦК ВКП(б).Незабаром організацію розгромили, а її членів звинуватили в “українському буржуазному націоналізмі”.Тоді поет остаточно капітулював.З цього моменту Тичина починає виконувати поетичні замовлення партії (твори “Відповідь землякам”,”Ленін”,”Партія веде” та інші).На ці твори в 1928 р. відгукнувся О.Олесь віршем-докором “І ти продався їм, Тичино…”
Михайль Семенко – талановитий поет, творець футуризму. Михайль Семенко уперто згуртовував різні футуристичні організації “Ударна група поетів-футуристів”,Аспанфут.На початку 1930х років влада засудила й заборонила футуризм.Скорившись грубому тиску, поет почав писати офіційним соцреалістичним стилем (“З радянського щоденника”,”Китай в огні”,”Міжнародні діла”).Але йому це не до У квітні 1937 р.його заарештували і розстріляли.
В поезії 1920-1930х рр.іноді поєднувалися різні стильові течії, але завжди індивідуальне “Я” митця переважало.З усіх жанрових різновидів саме українська поезія доби “розстріляного відродження” сягнула найвищого рівня свого розвитку.Нею було закладено потужну національну традицію ліричного самовираження, що стало стартом для всебічного оновлення всієї української літератури ХХ століття.
Объяснение:
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Кульмінація: перемога над ворогом.
Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні особливості пісні
Метафори: «хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».
Епітети: «золота Вода», «хороша врода».
Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду,—
Гей, не один лях лежить головою у воду».
Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».
Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».