Справжній кодекс козачої честі є засновані на історичних традиціях козацтва загальні принципи поведінки козаків, якими їм рекомендується керуватися незалежно від приналежності до козачим товариствам і громадським об'єднанням козацтва.
1. Козаки - братство людей історично об'єднаних місією служіння Батьківщині - Святої Русі, православної віри, своєї держави і свого народу.
2. Козаки всі рівні в правах.
3. Честь і добре ім'я для козака дорожче життя.
4. По одному козакові судять про все козацтво.
5. Козак, виконуючи заповіти предків, покликаний:
1) любити і захищати свою Батьківщину;
2) зберігати і зміцнювати козацьке братство;
3) шанувати старших, поважати старість, віру і звичаї предків;
4) бути здоровим духовно і фізично;
5) берегти і примножувати свою сім'ю;
6) у всіх справах бути прикладом для своїх дітей;
7) бути хоробрим, захищати слабких;
8) прощати своїх ворогів, бути грозою для ворогів Вітчизни.
6. Козак в служінні Вітчизні також покликаний:
1) дотримуватися і захищати права і свободи людини і громадянина, сприяти своєю працею зміцненню громадянського суспільства і держави;
2) знати і дотримуватися законів своєї країни, сумлінно і професійно нести службу;
3) бути безкорисливим і чесним при несенні служби, пам'ятати про відповідальність за долю суспільства і держави.
У 70?х роках ХІХ ст. провідною темою українських письменників було, як уже зазначалося раніше, життя села. Реформа кріпосного права 1861 р., стрімка капіталізація принесли в селянський світ нові проблеми: хлібороб опинився перед складним вибором — господарювати по’старому чи йти в місто на заробітки, зберігати совість, давні моральні устої чи зректися всього цього заради виживання й збагачення, боротися за свої права чи підкоритися жорстокому світові… Відповідно нового забарвлення в літературі набули й характери селян.
Найпомітнішим здобутком нашого красного письменства в розкритті цієї теми вважається роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Це був перший «роман з народного життя», у якому, за визначенням І. Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях.
Справжній кодекс козачої честі є засновані на історичних традиціях козацтва загальні принципи поведінки козаків, якими їм рекомендується керуватися незалежно від приналежності до козачим товариствам і громадським об'єднанням козацтва.
1. Козаки - братство людей історично об'єднаних місією служіння Батьківщині - Святої Русі, православної віри, своєї держави і свого народу.
2. Козаки всі рівні в правах.
3. Честь і добре ім'я для козака дорожче життя.
4. По одному козакові судять про все козацтво.
5. Козак, виконуючи заповіти предків, покликаний:
1) любити і захищати свою Батьківщину;
2) зберігати і зміцнювати козацьке братство;
3) шанувати старших, поважати старість, віру і звичаї предків;
4) бути здоровим духовно і фізично;
5) берегти і примножувати свою сім'ю;
6) у всіх справах бути прикладом для своїх дітей;
7) бути хоробрим, захищати слабких;
8) прощати своїх ворогів, бути грозою для ворогів Вітчизни.
6. Козак в служінні Вітчизні також покликаний:
1) дотримуватися і захищати права і свободи людини і громадянина, сприяти своєю працею зміцненню громадянського суспільства і держави;
2) знати і дотримуватися законів своєї країни, сумлінно і професійно нести службу;
3) бути безкорисливим і чесним при несенні служби, пам'ятати про відповідальність за долю суспільства і держави.
У 70?х роках ХІХ ст. провідною темою українських письменників було, як уже зазначалося раніше, життя села. Реформа кріпосного права 1861 р., стрімка капіталізація принесли в селянський світ нові проблеми: хлібороб опинився перед складним вибором — господарювати по’старому чи йти в місто на заробітки, зберігати совість, давні моральні устої чи зректися всього цього заради виживання й збагачення, боротися за свої права чи підкоритися жорстокому світові… Відповідно нового забарвлення в літературі набули й характери селян.
Найпомітнішим здобутком нашого красного письменства в розкритті цієї теми вважається роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Це був перший «роман з народного життя», у якому, за визначенням І. Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях.
Объяснение: