На мою думку,казки — віддзеркалення народної мудрості. Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. "Сказка ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок", — писав О. Пушкін.
Що таке добро і зло?
Одна з головних особливостей казок — неодмінна перемога добра над злом. Але як відрізнити добро від зла? Цього також вчать казки.
Добро — це те, що дає хорошим людям радість та щастя.
До свого щастя герої йдуть довго, долаючи перешкоди, б'ючись із ворогами та перемагаючи свої недоліки. Отже, шлях до добрих справ пролягає через зусилля та працю.
Казки вчать любити та цінувати працю. У казці "Один зароблений карбованець" старий батько бажав, щоб його син навчився працювати, тоді він цінуватиме й працю інших людей та не спустить заробленого батьком майна
Казки навчають сміливості. Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.
Отже,азка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.
Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у заможній сім'ї ремісників, яка зберігала українські традиції. Батько був виходець з селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщанського стану. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Колачинский, ректор Києво-Могилянської академії. Мати передала маленькому хлопчику в спадок палку любов до української культури, народними звичаями, повір'ями, до української казки, пісні, легенди, а також до Кобзаря. Дитинство Миколи пройшло на Слобожанщині. З 80-х років Вороний навчається в училищі. Тут він знаходить себе - зближується з народниками, читає заборонену літературу. Його літературні смаки віддаляються від підліткового захоплення творами Жюля Верна і Майна Ріда. Разом з народовольцем Ерастовым Вороний організовує «Українську громаду». Його відразу ж виключають з училища з забороною вступу в університет і проживання у великих містах. Тим не менш, Микола, не довго думаючи, виїхав до Відня, потім до Львова, де спокійно продовжує своє навчання. Там він знайомиться з Франком, і навіть допомагає йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал». Потім стає актором, спочатку в театрі Крапивницкого, згодом працює в трупах Саксаганського, Васильєва. І навіть як актор мандрує містами та селами України та Росії. І в ці часи не залишає літературна творчість. В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення. Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.
На мою думку,казки — віддзеркалення народної мудрості. Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. "Сказка ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок", — писав О. Пушкін.
Що таке добро і зло?
Одна з головних особливостей казок — неодмінна перемога добра над злом. Але як відрізнити добро від зла? Цього також вчать казки.
Добро — це те, що дає хорошим людям радість та щастя.
До свого щастя герої йдуть довго, долаючи перешкоди, б'ючись із ворогами та перемагаючи свої недоліки. Отже, шлях до добрих справ пролягає через зусилля та працю.
Казки вчать любити та цінувати працю. У казці "Один зароблений карбованець" старий батько бажав, щоб його син навчився працювати, тоді він цінуватиме й працю інших людей та не спустить заробленого батьком майна
Казки навчають сміливості. Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.
Отже,азка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.