Якої думки НЕМАЄ у поезії Олега Ольжича "Захочеш - і будеш"
A) Справжнє, наповнене боротьбою життя не для слабких
Б) Сумління - вічне мірило вчинків
B) Хвилини вибору і сумніву
Г) Мета виправдовує засоби
2. Художній засіб у рядках:
“І душа моя горить сьогодні”
А) епітет
Б) гіпербола
В) порівняння
Г) метафора
3. З творчістю якої поетеси перегукується творчість Олени Теліги?
А) Ліна Костенко
Б) Леся Українка
В) Оксана Пахльовська
4. Теліга й Ольжич є поетами:
А) авангардистами
Б) реалістами
В) емігрантами
5."Не треба слів! Хай буде тільки діло!" - цими словами автор твору звертається до
А) майбутніх поколінь
Б) сучасників
В) своїх однодумців
Г) ворогів
6. Який художній засіб використано у рядку"солодких грон і променистих вин"(вірш "Господь багатий нас благословив")
А) Метафора
Б) Гіпербола
В) Епітет
Г) Порівняня
7. Який художній засіб використано в рядках"Піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням"
(вірш " Захочеш - і будеш...")
А) інверсія гіпербола
Б) метафора
В) порівняння
8. Поезія О. Ольжича (Олега Кандиби) насичена тематикою:
А) громадянською
Б) чуттєвою
В) героїчною
Г) пейзажною
9. Уривок
"Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби - спокійний і суворий,
Не плутай душу у горіння тіла,
Сховай свій біль.Зломи раптовий порив" належить:
А) "Господь багатий нас благословив" Олега Ольжича
Б) "Пломінний день" Олени Теліги
В) "Захочеш - і будеш..." Олега Ольжича
Г) "Сучасникам" Олени Теліги
10. Правильними є всі твердження, ОКРІМ:
А) Олег Ольжич загинув у концтаборі
Б) Олена Теліга - авторка п'єс та романів
В) Справжнє прізвище Олега Ольжича - Кандиба г Поети довго жили поза межами України.
11. Правильними є всі твердження, ОКРІМ:
А) Олена Теліга навчалася в педагогічному інституті
Б) Олег Ольжич - син поета Миколи Вороного
В) Олена Теліга загинула у 1942 році в Бабиному Яру
Г) Письменники були членами Організації українських націоналістів
12. У людині, на думку Олега Ольжича, "лежить"
А) солодкий тягар таємниць Б) невідгадана сила
В) невблаганне сумління
13. Провідний мотив творів Олени Теліги
А) безкомпромісна боротьба за волю і щастя рідного краю
Б) за будь-яких обставин залишайся людиною
В) повне зречення від звичайного, буденного життя заради боротьби
14. Над чим змушує замислитися О.Теліга читача поезії «Сучасникам»?
А) знаходити час на відпочинок
Б) зосередитись на чомусь позитивному
В) у жодному разі не схиляти перед ворогом своєї голови
Г) менше слів — більше діла
15. Що поєднує О.Телігу і О.Ольжича?
А) жили у Польщі
Б) були перекладачами в навчалися у Києві
Г) діячі ОУН
16. Яка головна героїня у вірші "Сучасникам?"
А) ніжна і чутлива
Б)привітна і ніжна в сувора і спокійна
Г)сувора і мужня
17. Проти чого виступає поетеса у поезії"Сучасникам?"
А) проти війни
Б)проти брехні
В)проти бідності
Г) проти сірості життя
18. До яких фольклорних образів-символів звертається авторка у поезії" Сучасникам?"
А)вітру, дощу, сонця
Б)вогню, води, вітру
В)землі, води, вітру

Ш світ не так вже й нешкідливий. Адже десь там, у темряві, в ізольованих від очей лісах і в глибоких надрах водойм живуть загадкові істоти. Вони з'являються несподівано і так само несподівано і зникають. Перелякані свідки виявляються ошелешеними і здивованими.В результаті не залишається жодних доказів таких зустрічей. Але істоти продовжують існувати, у своїх затишних місцях, так і в нашій фантазії. Розповімо нижче про десяти найбільш загадкових істот, які на думку багатьох все ж існують на нашій планеті.Адже є очевидці, які бачили їх на власні очі. Нехай деякі істоти і більш неймовірні, ніж інші, але вирішувати, чи є вони насправді - надамо нашої фантазії

Сивою давниною віє зі сторінок повісті І. Франка "Захар Беркут". Перед нами постають герої, які вірять у перемогу добра над злом, правди над кривдою, які живуть ідеями спільного порядкування, єдності й добра. Головне для них – це інтереси громади. Живуть вони в глухому селищі Тухля, і очолює громаду тухольців "люблячий батько" – Захар Беркут.Сивий старець, "мов стародавній дуб-велетень", "поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази". Для громади він був усім: пасічником, лікарем, розумним порадником, справедливим суддею, ватажком, головою старійшин. Громада важила для нього дуже багато. Усе життя він допомагав, чим міг, тухольцям (та й не тільки їм). Ще молодим Беркут прагнув приносити користь людям, тому й вирушив на пошуки вчителя, щоб навчитися лікувати людей. Але, окрім лікарських умінь, він набув ще й розуміння того, що щастя й добробут тухольської громади залежать від розумного "ведення громадських порядків, громадської спільності та дружності". Тухольці побачили в ньому наймудрішу та найдостойнішу людину, тому зробили його ватажком громади. І відтоді Захар Беркут не знав іншого життя, як життя в ім'я інтересів громади, усе, що він робив, робив лише з погляду на добро й користь для інших. Незважаючи на свій вік, Захар не може сидіти склавши руки, адже, на його думку, "життя лише доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим".Дев'яностолітній старець, який багато бачив і багато знає, є головою та розумом громади: за його порадами збудували дорогу, яка служила засобом зв'язку між тухольцями й мешканцями навколишніх сіл; його порадами було переможено ворога й урятовано життя не тільки тухольської громади, але й їхніх сусідів. Захар Беркут виховав у людей почуття власної гідності та волелюбність. На громадській раді він відстоює права громади від князівських і боярських зазіхань, гідно тримається перед боярином Тугаром Вовком, який заявив свої права на тухольські землі: "Мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших".Беркут – справжній патріот своєї землі. Розповідаючи тухольцям про знаки на прапорі, він закликає ніколи не здаватися й до останньої краплі крові захищати свою Батьківщину від нападу монголів: "До останньої краплі крові повинна боронити громада свої свободи, свого святого ладу!" Тому коли постало питання: або вихід монголів з тухольської долини, або смерть синові Захара – Максиму, Захар Беркут жодної хвилини не вагався, що треба робити. Серце батька ридало, а розум говорив, що смерть Максима – єдиний порятунок для тухольців.Передсмертне слово Беркута – це своєрідний заповіт громаді: "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Слова ці мають бути заповітом і для нас та передаватися наступним поколінням.