Якої пори відбуваються події у творі? («місяць на небі, зіроньки сяють») а) нічної і місячної; б) зимової і зоряної; в) осінньої і ранньої; г) сонячної і спекотної. 3. рослина, з якої прохор виготовляв для себе хліб («києво-печерський патерик») а) кропива; б) лобода; в) полин; г) безсмертник. 4.змалювання подій і людей у жартівливому, знижувальному тоні – це … а) травестія; б) пародія; в) бурлеск; г) алюзія. 5. жанр твору п. гулака-артемовського «»: а) притча; б) поезія-казка; в) ; г) романс. 6. щастя для ліричного героя — це: (в. забіла «соловей») а) мати поруч із собою кохану людину, в) сяяння сонця і гармонія в душі; б) коли все довколо квітне і співає; г) здатність протистояти лиху. 7. поезія починається описом: (т.шевченко «на вічну пам’ять котляревському») а) краси природи рідного краю; в) портрета і. котляревського; б) святкування великодня; г) петербурзького ранку. 8. героїня «нудиться світом», як: ( т.шевченко «думка») а) людина, що втратила фізичне здоров’я; в) пташка без волі; б) особистість, яку не сприйняло суспільство; г) жебрак серед багатіїв. 9. характеризуючи героя свого твору, марко вовчок зазначила, що він був: («максим гримач») а) спритним і працьовитим; б) веселим і жартівливим; в) повільним і ледачим; г) кмітливим і винахідливим. 10. народ до максима ставився: а) з любов’ю; б) зневажливо; в) байдуже; г) як до людини, що має вади у стані здоров’я. 11. зважаючи на одяг гримача, люди думали, що він: а) учитель; б) кріпак; в) служитель церкви; г) пан. 12. яким чином козаки давали звістку своїм про те, що саме вони йдуть до них? а) свистом; б) запалювали березу або інше дерево; в) співали українською; г) вигукували, наче нічний птах. 13. хто був чоловіком другої дочки гримача — тетяни: а) отаман; б) гетьман; в) хорунжий; г) сотник? 14. маруся познайомилася з василем (повість «маруся» г.квітка – основ’яненко) а) біля церкви; б) на весіллі в подруги; в) на вечорницях; г) біля річки.
в Кирило-Мефодіївському товаристві були погляди Тараса Шевченка, якого дослідники традиційно, разом з М. Гулаком та В. Андрузьким, відносять до так званого "радикального крила" організації.
Объяснение:
Програма Кирило-Мефодіївського товариства формулювалася у двох документах – «Статуті Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» та в «Книзі буття українського народу». Вони були створені під значним впливом Шевченка. «Статут Слов’янського товариства святого Кирила і Мефодія», складається з двох частин під назвою «Головні ідеї» і «Головні правила». Оскільки товариство створювалося як слов’янське, то і статут присвячений долі слов’янських народів, що зазнавали соціального і національного гноблення.
Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало недовго, воно не встигло розгорнути практичну діяльність, поширити радикальні програмні документи, революційні твори Шевченка,
Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них — "Мені тринадцятий минало...". Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба.
Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі — і хлопчик звертається з молитвою до Бога, бо йому хочеться розділити з кимсь свою радість, поділитись думками, почуттями.
Але такий піднесений, радісний настрій тривав недовго — згадалося, що він сирота, немає у нього нічого, навіть рідної хати, він у цьому великому світі одинокий. І залишається тяжко плакати над своєю гіркою долею.
Але дитячі сльози і дитяче горе — недовговічні. Знайшлася добра душа, яка ла, приголубила його. Це дівчина, що "недалеко... плоскінь вибирала". Почувши дитячі сльози, вона "прийшла, привітала", розрадила. І знову для сироти світ засяяв, наповнився барвами, став веселим і привітним.