Яку виховну функцію несли в собі народні анекдоти та байки?()
Чим письменники збагатили традиції сміхової культури?()
Яке спільне прагнення було у письменників, які писали гумористичні твори?()
Виходячи з байки Глібова, чому не можна дружити з такими, як Огонь?()
Яку ніщивну зброю мав Л.Гліов?()
ЛЕОНІД ГЛІБОВ

  Так уже склалося, що людині в житті часто доводиться робити вибір між добром і злом, правдою та неправдою, сміливістю та боягузтвом. Байдужість та замовчування нерідко схиляє шальку терезів у бік неправди, несправедливості.
 Федькові  також не раз доводилося робити вибір. І, необхідно визнати,— чинив він найчастіше сміливо, благородно, перемагаючи власні образи та страх, виявляючись справжнім другом.
 Хто бажає мати вірних друзів, повинен бути добрим і терплячим, проявляючи увагу до чужих потреб. Пошана і повага домагаються не силою, а великодушністю.

Мокій: «юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима.», «він кругом український», «він у дядька Тараса вдався».
Мина: «Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гУ л яти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!»
Дядько Тарас : «Там такий, що в нього кури по-українському говорять.»
Тьотя Мотя : вважає себе «руською», а укаїнську мову «австріяцькою вигадкою». «Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной».
Лина Мазайло: «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова,»
Уля: «У тебе чарівні очі, чудесні губи, прекрасний бюст.»