читач дізнається, що дії тараса бульби є рушійною силою сюжету. розповідь починається з того, що головний герой тарас бульба приймає рішення везти своїх синів на січ. на січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, бульба агітує своїх товаришів відправитися в польщу. але і тут не все так просто. кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє тарасу. все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, бульба організовує переворот. натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого тараса бульби (бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). тарас бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. аналогічна сцена є і в середині повісті. коли тарас дізнався, що андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. в оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. поки захисники були в польщі, татари розграбували січ і взяли в полон кількох запорожців. якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею тараса залишитися і чекати, поки в дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. у результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста дубно.
кульмінація - тарас бульба сам убиває андрия за зрадництво. інша кульмінація - страта остапа. тарас мстить ворогам за сина.
i. утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (принципи народної моралі утверджували й іван котляревський у п'єсі "наталка полтавка" і г. квітка-основ'яненко у повісті "маруся".)
ii. розкриття авторами душевної краси героїнь.
1. працьовитість, доброта, ввічливість марусі та наталки. (наталку з самого початку п'єси бачимо за роботою, вона намагається догодити матері, і возний говорить про неї: "золото — не дівка! " такою ж працьовитою, лагідною і привітною є й маруся.)
2. вірність у коханні. (маруся полюбила василя з першого погляду і назавжди, мріє про одруження з ним. наталка чотири роки нічого не знає про петра, але продовжує кохати, чекає його повернення, мріє про сімейне щастя.)
3. сміливість і рішучість наталки та покірність марусі. (наталка рішуче захищає своє кохання, сміливо виступає проти звичаїв, відмовляє возному, хоча вже й подала йому рушники. маруся ж покоряється волі батьків, вона надмірно богобоязлива, своє кохання вважає гріхом.)
iii. неповторність та оригінальність образів наталки полтавки та марусі. (і наталка, і маруся — позитивні, реалістично змальовані образи жінок, які втілюють у собі найідеальніші моральні риси простих селянських дівчат. ці образи чарують, захоплюють читачів своєю вічною молодістю.)
читач дізнається, що дії тараса бульби є рушійною силою сюжету. розповідь починається з того, що головний герой тарас бульба приймає рішення везти своїх синів на січ. на січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, бульба агітує своїх товаришів відправитися в польщу. але і тут не все так просто. кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє тарасу. все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, бульба організовує переворот. натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого тараса бульби (бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). тарас бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. аналогічна сцена є і в середині повісті. коли тарас дізнався, що андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. в оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. поки захисники були в польщі, татари розграбували січ і взяли в полон кількох запорожців. якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею тараса залишитися і чекати, поки в дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. у результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста дубно.
кульмінація - тарас бульба сам убиває андрия за зрадництво. інша кульмінація - страта остапа. тарас мстить ворогам за сина.
розв’язка – загибель самого тараса бульби
)
i. утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (принципи народної моралі утверджували й іван котляревський у п'єсі "наталка полтавка" і г. квітка-основ'яненко у повісті "маруся".)
ii. розкриття авторами душевної краси героїнь.
1. працьовитість, доброта, ввічливість марусі та наталки. (наталку з самого початку п'єси бачимо за роботою, вона намагається догодити матері, і возний говорить про неї: "золото — не дівка! " такою ж працьовитою, лагідною і привітною є й маруся.)
2. вірність у коханні. (маруся полюбила василя з першого погляду і назавжди, мріє про одруження з ним. наталка чотири роки нічого не знає про петра, але продовжує кохати, чекає його повернення, мріє про сімейне щастя.)
3. сміливість і рішучість наталки та покірність марусі. (наталка рішуче захищає своє кохання, сміливо виступає проти звичаїв, відмовляє возному, хоча вже й подала йому рушники. маруся ж покоряється волі батьків, вона надмірно богобоязлива, своє кохання вважає гріхом.)
iii. неповторність та оригінальність образів наталки полтавки та марусі. (і наталка, і маруся — позитивні, реалістично змальовані образи жінок, які втілюють у собі найідеальніші моральні риси простих селянських дівчат. ці образи чарують, захоплюють читачів своєю вічною молодістю.)