За твором Ревiзор: - Де вiдбуваеться дiя комедii?
- Якi чиновники зiбралися у будинку город нiчого?
- Звiдки городнiчий дiзнався про ревiзiю?
- Чому ця новинка стурбувала присутнiх?
- Чому мешканцi мiста вирiшили, що Хлестакова - це ревiзор?
- Як Хлестакова опинився у мiстi?
- Скiльки часу вiн вже пробув у мiстi?

- Чому йому вже не давали обiд у борг?
- Як Хлестаков вiдреагував на появу город нiчого у себе?
- Що Хлестаков розповiв про себе у город нiчого?
- Як почуття викликала ця промова у присутнiх?
- Чи повiрили вони Хлестакова?
- Пiд якими привидами чиновники давали хабара Хлестакову?
- За яких обставин Хлестакова заручився iз донькою городнiчого?

На мою думку, кожен з нас повинен знати минуле нашого народу. Адже якщо ми знатимемо минуле, ми побудуємо майбутнє. Ми повині пам"ятати  2 світову війну, адже наший народ прийняв таку жертву, задля спокою, задля миру. І вони дочекалися цього дня, 9 травня ми святкуємо день  перемоги. Ми повині знати, які були жертви. Тому що, якщо ми будемо знати і пам"ятати це, то ми зберігатимемо спокій і мир в нашій державі. Ми повині знати історію, хоча би для того, щоб існувати. Бо той що не знає історію свого народу, неуч. Отже Минуле нашого народу потрібне для нас, і ми не повині забувати, про це ніколи.

Вагу багатьох людей привертало славне минуле України. Не один митець присвятив свої твори тому ж феноменові Запорозької Січі. Але, на мій погляд, ніхто так поетично не оспівав "славу козацьку", як Тарас Шевченко. У минулому рідного краю увагу Великого Кобзаря привертав перш за все героїзм народу, його безмежна відвага, сміливість. 

Тяжкою була доля українського народу за часів турецько-татарської навали. Скільки беззахисних людей було вбито, полонено в рабство! Єдиним захисником українців від хижацьких нападів ворога було січове козацтво. З метою попередження набігів орд та визволення полонених влаштовували запорожці морські походи на Крим і Туреччину. Один з таких походів покладено в основу поеми "Іван Підкова" Тараса Шевченка.