Ніколи не буде добротною та людина, котра не була чуйною до своїх батьків, до тих людей, які є найріднішими у цілому світі. А тільки подумати, скільки нервів та сил було потрачено нашими матерями на те, щоб нас тільки виховати та поставити на ноги.А якщо тількі згадати, скільки турботи та сили було віддано нам за той час, поки ми стали дорослими.Ця турбота та ласка не тільки була, а вона є і буде доти, доки буде жити наша матір.Кожна мама може віддати навіть життя задля добробуту своїх дітей.В нашу чергу ми можемо лише допомагати та турбуватися за наше безцінне життя, котре було подароване найціннішою людиною. Ніколи не нехтуйте материнською увагою та ласкою, адже ви це зрозумієте лише тоді, коли станете самі батьками та матимете власних дітей.Не забувайте говорити більше приємних та ласкавих слів. Найголовніше, це шанувати мам лише за те, що вони просто є поруч з вами.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
Ніколи не буде добротною та людина, котра не була чуйною до своїх батьків, до тих людей, які є найріднішими у цілому світі.
А тільки подумати, скільки нервів та сил було потрачено нашими матерями на те, щоб нас тільки виховати та поставити на ноги.А якщо тількі згадати, скільки турботи та сили було віддано нам за той час, поки ми стали дорослими.Ця турбота та ласка не тільки була, а вона є і буде доти, доки буде жити наша матір.Кожна мама може віддати навіть життя задля добробуту своїх дітей.В нашу чергу ми можемо лише допомагати та турбуватися за наше безцінне життя, котре було подароване найціннішою людиною.
Ніколи не нехтуйте материнською увагою та ласкою, адже ви це зрозумієте лише тоді, коли станете самі батьками та матимете власних дітей.Не забувайте говорити більше приємних та ласкавих слів.
Найголовніше, це шанувати мам лише за те, що вони просто є поруч з вами.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями