катря – проста селянська дівчина. у неї її хлопець, з яким вона планує одружитися. проте вона закохується у панича, батьки якого всіляко протидіють такому шлюбу. сам панич поводиться досить пасивно, а дівчина не може змиритися з таким життям. михайло – панич, син поміщиків. досить пасивний хлопець. проте на нього мають вплив ліберальні ідеї. він починає навчати простих дітей грамоти. проте, знову ж, його рішучості на довго не вистачає. герой, «розкішно по-українськи одягнений», лежить без жупана в садку і курить сигару, розмірковуючи: «чорт його зна, якісь мене лінощі обсіли: сьогодні вже й до школи не пішов (потягається). та з цією дрібнотою нудно й воловодитись… тільки павло й зможе! ». павло – нова інтелігенція. людина виважена, рішуча. вважає панську мораль огидною, намагається не тільки осуджувати, а й протистояти стара дзвонариха, мати катерини – типовий образ української селянки. жінка добра, працьовита, любить дочку й бажає їй щастя. мати вважає, що катря буде щаслива із дмитром. жінка дотримується норм народної моралі в поглядах на дівочу честь, уважає ганьбу найбільшим гріхом, тим більше, що полюбила катерина панича. мати проклинає дочку страшними прокльонами, а сама божеволіє.
засоби створення історичного колориту в романі історичний колорит у романі “айвенго” створюється передовсім за лексичних засобів увиразнення мовлення. до них належать: архаїзми, історизми, варваризми, екзотизми. словникова робота архаїзми (грецьк. archaios – давній, старовинний) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, які вийшли із широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики. до архаїзмів належать слова, що називають такі предмети і поняття, які сам по собі аж ніяк не застарілі, але для позначення яких вже користуються іншими словами. історизми – слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети чи явища, які вони означають.засоби створення історичного колориту в романі словникова робота варваризми (латин. barbari – іноземці) – слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідниками в тій чи іншій національній мові, але остаточно не засвоюються нею. у тексті твору варваризми або мовою запозичення або ж відповідно національною мовою. екзотизми або етнографізми, - слова, що назви реалій із життя інших народів і не мають точних відповідників у мові, до якої вони потрапляють. у творах художньої словесності екзотизми використовують насамперед з метою створення незвичайної, екзотичної атмосфери, яка посилює емоційне враження, а також для передавання етнографічних особливостей тієї місцевості, про яку розповідається
катря – проста селянська дівчина. у неї її хлопець, з яким вона планує одружитися. проте вона закохується у панича, батьки якого всіляко протидіють такому шлюбу. сам панич поводиться досить пасивно, а дівчина не може змиритися з таким життям. михайло – панич, син поміщиків. досить пасивний хлопець. проте на нього мають вплив ліберальні ідеї. він починає навчати простих дітей грамоти. проте, знову ж, його рішучості на довго не вистачає. герой, «розкішно по-українськи одягнений», лежить без жупана в садку і курить сигару, розмірковуючи: «чорт його зна, якісь мене лінощі обсіли: сьогодні вже й до школи не пішов (потягається). та з цією дрібнотою нудно й воловодитись… тільки павло й зможе! ». павло – нова інтелігенція. людина виважена, рішуча. вважає панську мораль огидною, намагається не тільки осуджувати, а й протистояти стара дзвонариха, мати катерини – типовий образ української селянки. жінка добра, працьовита, любить дочку й бажає їй щастя. мати вважає, що катря буде щаслива із дмитром. жінка дотримується норм народної моралі в поглядах на дівочу честь, уважає ганьбу найбільшим гріхом, тим більше, що полюбила катерина панича. мати проклинає дочку страшними прокльонами, а сама божеволіє.
засоби створення історичного колориту в романі історичний колорит у романі “айвенго” створюється передовсім за лексичних засобів увиразнення мовлення. до них належать: архаїзми, історизми, варваризми, екзотизми. словникова робота архаїзми (грецьк. archaios – давній, старовинний) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, які вийшли із широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики. до архаїзмів належать слова, що називають такі предмети і поняття, які сам по собі аж ніяк не застарілі, але для позначення яких вже користуються іншими словами. історизми – слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети чи явища, які вони означають.засоби створення історичного колориту в романі словникова робота варваризми (латин. barbari – іноземці) – слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідниками в тій чи іншій національній мові, але остаточно не засвоюються нею. у тексті твору варваризми або мовою запозичення або ж відповідно національною мовою. екзотизми або етнографізми, - слова, що назви реалій із життя інших народів і не мають точних відповідників у мові, до якої вони потрапляють. у творах художньої словесності екзотизми використовують насамперед з метою створення незвичайної, екзотичної атмосфери, яка посилює емоційне враження, а також для передавання етнографічних особливостей тієї місцевості, про яку розповідається