Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Позначте у дужках: А – речення з прямою мовою; Б – речення з непрямою мовою. 1) Бабуся казала що ці зорі – душі людські. (Ю. Мушкетик) 2) Що тут було сам Геродот не знає. Він тільки твердить що за тих часів кордон ішов від Дону до Дунаю від моря аж до прип’ятських лісів. (Л. Костенко) 3) А ким ти був лелеко питає грек лелеку на вербі. (Л. Костенко) 4) Шепталові подумалось що весь сьогоднішній вечір він повсякчас відчував на собі владний Степанів погляд. (В. Дрозд) 5) Грек уклонився дякуючи ґречно сказав що в жертву принесе бика. (Л. Костенко) 6) М’ята ла Леся. (Гр. Тютюнник).
Можу до з тіром на тему : Скарб для мене це ...
“Для мене скарб це …”
З радістю у душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій я проживаю – я називаю скарбом ? А тому що, я найщасливіша дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї де панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до батьків – це є безцінним скарбом. Я пишаюся і горжуся своїми батьками.
Від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене. Коли мені щось не зрозуміло в домашньому завданні, тато завжди допомагає мені.
Від матусі я успадковую всі ті добрі і щирі, ніжні риси характеру, які є у моєї мами. Вона змалку привчила мене до чистоти, вона привчила мене прибирати після себе, звісно підмітати, мити підлогу, витирати пил, пилососити, тому що, деякі дівчата в моєму віці цього не вміють або просто ліняться робити це. Потрібно бути самостійним, батьки привчили мене до цього.
Мої батьки мене привчили до чистоти, самостійності, любові до тварин, щирості та вихованості і це я вважаю своїм скарбом, мої батьки це мій скарб. Завдяки тому що, в нашій сім’ї завжди панує мир і спокій, взаєморозуміння і шана до кожного хто є у нашій сім’ї. Чому я написала що мої батьки, моя сім’я це є скарб, а тому що, я твердо впевнена, де у сім’ї між батьками і дітьми є любов, взаєморозуміння, де я живу щасливою і радісною, то це є безцінним скарбом для мене.
Я люблю свою родину, свою сім’ю, тому що, це є мій скарб і я буду берегти його, як свою зіницю ока.
-Прівіт усім.Я Джекі.Той самий котик,якого так полюбляють.Моя господарка думає,що я особливий,насправді я дуже цінний екземпляр!.Я з планети Фруктімус,яказнаходиться в неосяйному космічному просторі.То не звичайне місце,то планета де проживають коти.Вони виховуються з самого малечку.Навчаються різним видам мистецтва.І тому мені і справді личить ім`я Джекі,як і він,я займаюся карате,кун-фу.Та я взагалі інтелектуал,якщо чесно кажучи.А ще я вивчав танці,музику,не розумію навіщо це мені потрібно,але тепер я "ходяча енцеклопедія".І взагалі мені це слово дуже подобається.Воно таке ж неординардне,як і я сам.В кожногокотає свій талісамн,в мене це зірка.Підготувавши обраних котів до місії,нас транспотртують на Землю.Я прилетів до вас,а потім народився маленьким кошеням з зірою в лобіна згадку про те ,з якої я планети.Я ріс і підростав як звичайне кошеня,майже нічим не відрізняючись від моїх побратимів.А потім я потрапив до моєї господарки.Чудова дівчина.Але ж я не повідомив вам:навіщо я тут?Це дуже просто.Ми тут,щоб захищати людей від неприємностей,а саме від собак.Просто Фруктімус і Уранімус часто конфліктують між собою.І мене вчили,що собаки - це дуже погані тварини.Я справді,спочатку так гадав.Але господарка тримає пса Гарольда вдома.І я з ним потоваришував.Дуже розумний,як для пса.З ним можна поспілкуватися про будь-що.Але як виявилось не всі чотирилапі друзі людей чемні.Одного рвзу,ми з господаркою йшли в ліс,щоб позбирати трави для гербарію,їй потрібно було.І ось йдемо такі і нікого не чіпаємо і тут...Я навіть не встиг запанікувати,як з кустів вискочила собака і давайпоказувати свої рівнесенькі,білесенькі зуби,як паркан пофарбований.І не можу не помітити,що видно стоматолог справжній мастер,треба буде візитку взятиІ ось він красується своїми зубками,я не дово думаючи використовую силовий удар і все,ворог в нокауті.Але все було більш реалістично,я пошипів на нього,що він злякався і втік.А ми продовжили свою прогулянку далі.І це все ще не всі пригоди,які траплялися зі мною та моєю господаркою.Саме головне - це те,що вона щаслива і я завжди буду охороняти її від неприємностей.
А може мені поспілкуватися з нею?Адже не даремно я вивчав її мову,а то я кось не чесно.Я знаю багато про людей,а вони про нас зовсім трішки.Ой, вибачте,господарка кличе,я потім допишу.Вперед,пригоди кличуть нас!До зустрічі!