1)Дядько Кирило — Климку: «Ай, добра ж… У-у-у, такої не всяка й кухарка зварить…»
2) «Доглядати за собою — зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину — він умів і сам».
3) Климко видлубав у кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пеляну, а сам швидко пішов геть
4) Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!»
5) «Я вам, тітонько, води наношу, дров нарубаю, чи ще щось зроблю, що скажете. Чесне слово! — Климко похапцем розкрутив дротинку на кишені і простяг жінці всі гроші, дивлячись на неї вгору хворими очима».
Метафора - це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними. Наприклад:вушко чашки, голівка часнику, ріка спогадів, вогонь почуттів, час біжить, сонце усміхається, ліс спить. Різновидом метафори є метафоричний епітет - художнє означення, яке образно характеризує якийсь предмет чи явище. Наприклад:блискуча відповідь, колючий погляд, золоті руки, солодкі мрії. За стилістичним забарвленням серед метафор розрізняють: стерті метафори, які втратили свою образність: ніжка стола, ручка дверей, вушко голки, чутки ходять, день пройшов;образні загальномовні метафори: час біжить, дні летять, гроші тануть, холодний прийом, тепла атмосфера;образні індивідуально-авторські метафори: Кипить у нас в артеріях сучасність (Ліна Костенко); Поезія згубила камертон (Ліна Костенко). Мі́міка (від грец. mimikos — наслідуваний, акторський) — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини. Персоніфікація (лат. persona — особа та facerе — роблю) — уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу
Відповідь:
1)Дядько Кирило — Климку: «Ай, добра ж… У-у-у, такої не всяка й кухарка зварить…»
2) «Доглядати за собою — зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину — він умів і сам».
3) Климко видлубав у кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пеляну, а сам швидко пішов геть
4) Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!»
5) «Я вам, тітонько, води наношу, дров нарубаю, чи ще щось зроблю, що скажете. Чесне слово! — Климко похапцем розкрутив дротинку на кишені і простяг жінці всі гроші, дивлячись на неї вгору хворими очима».
❤️
За стилістичним забарвленням серед метафор розрізняють:
стерті метафори, які втратили свою образність: ніжка стола, ручка дверей, вушко голки, чутки ходять, день пройшов;образні загальномовні метафори: час біжить, дні летять, гроші тануть, холодний прийом, тепла атмосфера;образні індивідуально-авторські метафори: Кипить у нас в артеріях сучасність (Ліна Костенко); Поезія згубила камертон (Ліна Костенко).
Мі́міка (від грец. mimikos — наслідуваний, акторський) — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини.
Персоніфікація (лат. persona — особа та facerе — роблю) — уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу