Ожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? що таке щастя? як його знайти? «більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими» (а. лінкольн). поглядів на це багато, та врешті кожен це з’ясовує сам для себе. кажуть: «щасливими не народжуються, ними стають». і вирішальну роль у цьому відіграє сім’я. народна мудрість стверджує: «з родини йде життя людини», «без сім’ї нема щастя на землі», «де в сім’ї лад, там без вад», «в сім’ї наймолодше — найсолодше», «сім’я без бога — убога», «сім’я — не церква, а люди — не ангели, усяко буває».
27 листопада 1863 народилася ольга кобилянська у містечку гура-гумора в південній буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. з дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.1868батька перевели до м. сучави. там ольга кобилянська познайомилася з місцевим парохом та українським письменником миколою устияновичем. як між родинами в цілому, так і між їх доньками, зокрема ольгою кобилянською і ольгою устиянович, зародилися приятельські стосунки, які тривали до кінця життя письменниці.1880-ті«гортенза, або нарис із життя однієї дівчини», «доля чи воля? »1891пізніше вона жила в селі димка, а з 1891 — у чернівцях.1894вона взяла активну участь у феміністичному русі. ставши однією з ініціаторок створення «товариства руських жінок на буковині», кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «дещо про ідею жіночого руху». письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за право жінки на гідне життя.1895повість «царівна»1896новели «аристократка», «impromptu phantasie».1898оповідання «valse melancolique».1895-1901повість «земля»1905повість «ніоба», «через кладку».1908«в неділю рано зілля копала…»1917«назустріч долі»1923«зійшов з розуму»1927«але господь мовчить…»1928«пресвятая богородиця, помилуй нас! »1933«не смійтесь»21 березня 1942померла у чернівцях.
