Завдання для контрольної роботи № 3 за темою "Пригоди і фантастика" 1. Першим до Скруджа в повісті Ч. Діккенса "Різдвяна пісня в прозі" завітав:
а). Дух Минулого.
б). Привид Марлі,
в). Дух Сьогоднішнього Різдва,
г). Дух Майбутнього.
2. Кульмінація в повісті М. Гоголя "Ніч перед Різдвом" - це:
а). Рішення Вакули втопитися з горя,
б). благословення батьком шлюбу Вакули і Оксани;
в). Приборкання Вакулою Чорта;
г). візит до Пацюка.
3. Кульмінація повісті "Різдвяна пісня в прозі" Ч. Діккенса - це:
а). поява привида Марлі,
б). присутність Скруджа на власному похованні;
в). відвідування Скруджем у Минулому свого дитинства;
г). прихід зміненого Скруджа до свого племінника на різдвяний обід;
4. Коваль попросив у цариці
а). золоту скриню,
б). черевички.
в). весільну сукню,
г). кожушок із власного плеча.
5. Найбільше вразило Вакулу і палаці:
а). вбрання цариці,
б). картина на стіні;
в). мідна ручка,
г).сходи палацу.
6. Назвіть епізод із "Різдвяної пісн у прозі", побудований із використанням сатири.
7. Продовжіть речення: "Фантастичні персонажі у твори М. Гоголя, які перегукуються з фольклорними образами, - це ..."

Напишіть твір:
Національні традиції у творах Ч. Діккенса та М. Гоголя.
або
Складіть різдвяну казку.

Объяснение:

Образ Павлуся в романі Андрія Чайковського “За сестрою” – це вичерпне втілення героїзму. Павлусь – це мужній лицар, якому до снаги всі випробування.

Хто такий Павлусь? Це 15-ти річний хлопчина, який є яскравим представником роду Судаків.

До ключових рис характеру Павлуся можна віднести:

Найвищі морально-вольові якості: витримка, мужність, готовність до cамопожертви, ненависть до зрадників, справедливий патріотизм; Кмітливість, спритність та не аби який розум: він вміло володіє зброєю та вміє своєчасно застосовувати отримані знання на практиці; Чуттєві риси справжньої людини: вірність, винахідливість, любов до природи та сім’ї, справедливість, вміння орієнтуватися в складних життєвих ситуаціях.

Відповідь:

Павлусеві вже майже вдалося втекти. Тим татарам, які зустрічалися йому, він на татарській мові відповідав, що господар його послав за орудкою і він зараз же буде вертатися. але один з татарів йому н повірив, бо впізнав коня Сулеймана. Цей татарин зв"язав хлопця і повіз назад до господаря, сподіваючись на гарну винагороду за втікача. По дорозі Павлусь наплів татарину, що не зносити тепер голови ні Павлусеві, ні самому татарину, бо він мав привезти знахаря для ніби-то хворого сина Мустафи. А за невиконане завдання влетить тепер обом. Татарин злякався і втік, покинувши Павлуся. Павлусь вирішив, що пускатися на ніч в далеку дорогу та ще й тепер, коли господар дізнався про його втечу - вірна смерть,. Зате втікача, який вернувся сам, менше карають. Тому відправився знову в двір до Сулеймана і його сина  Мустафи.  

Пояснення:

цитата: Коли розвиднілось, годі було хлопцеві не стрінути татар у степу. Та вони його якось не чіпали. Дехто і запитався, куди він їде, та Павлусь вимовлявся, що його послали за орудкою і він має вертатись зараз. Його не спиняли.

Та трапився татарин, що не повірив. Він пізнав Сулейманового коня. Павлусь назвав інакше улус, звідки ніби то виїздив. Татарин зв'язав йому руки й повів прямо в Коджамбак, де надіявся на нагороду за пійманого втікача.