Завдання по твору Таэмне товариство боягузів
1.Чи підтвердилися твої припущення як розгортатимуться твої події в творі?
2. Розкажи у якій частині Землі висаджували раніше космічний прибульці та які наслідки це мало для нашої Землі.
3 . Передбач розвиток наступних подій у творі . Як ти думаєш якою може бути кульмінація повісті?Прочитай закінчення повісті та перевір свої припущення

Олександр Довженко писав: «Українська пісня — це історія українського на­роду, народу-трудівника, народу-воїна». Важливе місце серед пісенних скарбів нашого народу посідають історичні пісні. Саме в них вдячні сини і доньки Укра­їни оспівували сміливість, відданість, жертовність захисників рідного краю.

Справжніми лицарями свого часу були козаки. їхні подвиги знані не лише в Україні, а й за її межами. Історії відомий факт, який розповідає про те, як ко­заки на чолі зі славним гетьманом Сагайдачним до французам захисти­ти фортецю від ворогів.

Саме про них, відважних лицарів, розповідають нам історичні пісні. Одним із яскравих пісенних образів є образ козака Байди. Слухаєш «Пісню про Байду» — і серце огортає почуття гордості та суму одночасно. Радієш з того, що Байда зберіг людську гідність — вистояв перед спокусою. Спокушав його «цар турецький» славою, грошима, знатною дружиною. Але для козака найбільшим скарбом була особиста воля та свобода народу, Батьківщини. Свої ідеали він захищав до останнього подиху, як справжній воїн, Байда помирає зі зброєю в ру­ках. А сумуєш тому, що Вітчизна втратила відданого захисника.

Надзвичайно популярною у народі була пісня про козака Морозенка. Він, сильний духом воїн, повів свій загін проти татар. Вороже військо було числен­нішим, але козацького ватажка це не злякало:

Бились наші козаченьки

До ночі глухої, —

Полягло наших чимало,

А татар утроє.

Не повернувся Морозенко до рідної домівки. Закатували його нелюди в людській подобі — «вирвали серце». Багато і його побратимів наклали головою у во­рожому краї. Безмежним було горе матерів, які оплакували загиблих своїх си­нів. Та чим більше проливалося сліз, тим завзятіше козаки нищили ворогів.

Ще одна сторінка нашої історії була написана кров’ю. Вона розповідає про славні роки Національно-визвольної війни, яку очолив Богдан Хмельницький. І особливою любов’ю і повагою ставився народ до свого гетьмана. У піснях його називали «батьком Хмелем», оспівували його подвиги. Не обійшов народ шаною і гетьманових побратимів: славного кошового Івана Сірка, відважного воїна Максима Кривоноса, талановитого ватажка Івана Богуна.

Минали роки за роками. Час загоїв криваві рани, висушив гіркі сльози, але завдяки пісні в пам’яті народній назавжди залишаться імена справжніх лицарів-захисників. Їхня мужність, сміливість, відвага є взірцем для лица­рі її нового часу.

Наверное, каждый знает о существовании Триумфальной Арки во Франции. Она была возведена по приказу Наполеона в честь доблестной французской армии на Елиейских полях в Париже.
Но немногие, на мой взгляд, назовут еще, хотя бы, три подобных монумента, с указанием локации и историей постройки.

Главная "ТА" Российской Федерации была построена для торжественной встречи участников освободительного похода 1814 года. Она расположена близ Парка Победы.

В 1841 году в Ставрополе построили свою "ТА", именуюмую Тифлисскими воротами. Ее, вероятно, возвели в честь победы в войне. Только вот, доподлинно неизвестно, в какой именно.

В 1983 году в Севастополе установили "ТА" в честь 200-летнего юбилея города.

В Хорватии есть, т.н., "ТА" Сергия, сооруженная в 1840 году. Она украшает город Пула.

Примечательна история Арки Дружбы Народов в Киеве. Ее создали в честь слияния Украины с Российской империи (Переяславская Рада). Сегодня, понятное дело, в Украине она утратила это значение.

В 1936 году Румыния стала независимой и в честь этого знаменательного события в Бухаресте была построена своя "ТА".

Древнейшей можно смело назвать "ТА" в Римини, Италия. В 27 году до нашей эры ее возвели в честь Октавиана Августа.

Победа в битве на Курской дуге (1943 год) дала повод властям Курска построить свою "ТА" в 2000 году.

В 2003 году, жители Красноярска получили свою "ТА" в честь 375-летия города.

В 2001 году в Сардарапате, Армения, была посроена "ТА", ознаменовавшая разгром турков 26 мая 1918 года.

Лондонская Мраморная арка была создана в 1828 году в качестве парадного входа в Букингемский дворец.

В 1840 году в Кишиневе, Молдавия, в честь победы Российской империи в русско-турецкой войне и освобождения земель между Днестром и Прутом была построена "ТА".

В Германии есть две "ТА" с одинаковым названием - Бранденбургские Ворота. Одна из арок украшает Берлин, а вторая - Потсдам. При чем, Потсдамская была построена на восемнадцать лет раньше. А Берлинская - намного более известна.

В 2001 году во Владивостоке восстановили, разрушенную при СССР "ТА", которая была построена в XIX веке к приезду Николая II.

Всемирная выставка 1888, проходящая в Барселоне подарила городу свою "ТА".

Через пять лет после победных походов кубанских казаков 1812 года в Новочеркасске "выросла" своя "ТА".

В Первой Мировой Войне погибло примерно девяносто тысяч граждан Индии. Чтобы почтить их память, в 1931 году в Нью-Дели построили "ТА", ставшую официальными "воротами в страну". Арка так и называется - Ворота Индии.

В 2008 году в Краснодаре восстановили "ТА", построенную местными казаками за свой счет к приезду Александра lll. Возводить ее пришлось по причине разрушения властью СССР.

Самое интересное я оставил на десерт. Помните, с чего мы начали?
Правильно, со знаменитой Парижской "ТА".
Так вот, она находится в центре, т.н., Триумфального Пути, который соединяет Версаль и Лувр.
Начало пути украшает, построенная в 1808 году "ТА" Каррузель.
А в его конце высится Большая Арка Братства, возведенная в 1989 году.