Желательно побистрее решить тести даю " "

Рівень 1 ( ів)
1.Постійний епітет ужито в рядку
а) …туман поле покриває
б) …орли та із Січі вилітали
в) …сизий орел о степу літає
г) …над степом та сонечко сідає
2.Повстання Гайдамаків зображено в пісні
а) «Зажурилась Україна»
б) «Ой Морозе, Морозенку»
в) «Максим козак Залізняк»
г) «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»
3.Виконується речитативом, немає поділу на строфи, виконання супроводжується грою на бандурі, кобзі чи лірі – це ознаки …
а) Думи
б) Історичної пісні
в) Історичної поеми
г) Балади
4.Прочитайте уривок із вірша «Думи мої, думи мої…»
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб’ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти…
У цих рядках наявний художній засіб
а) Гіпербола
б) Анафора
в) Архаїзм
г) Епітет
5.Твори у яких передано думки й почуття, викликані складними проблемами буття: життя і смерті, розвитку суспільства, природи та ін..
Це визначення …
а) Громадянської лірики
б) Філософської лірики
в) Пейзажної лірики
г) Інтимної лірики
6.З якого дерева посипалися квіти у вікно до героїні поезії Лесі Українки «Давня весна»:
а) Яблуні
б) Вишні
в) Каштану
г) Сливи
7.Герасим порівнював Параску з:
а) Пишною квіткою
б) Конякою
в) Бджолою
г) Соловейком

8.Драматичний твір, у якому засобами гумору й сатири відображається смішне, висміюються негативні явища й риси людського характеру – це…
а) Комедія
б) Трагедія
в) Трагікомедія
г) Немає правильної відповіді
9.Як незадоволений пан за поведінку і прагнення Остапа до волі, називав кріпака з твору «Дорогою ціною»:
а) Скаженим
б) Лихущим
в) Підступним
г) Гайдамакою
10. Доповніть речення: «У Юлька тато…»:
а) Архітектор
б) Інженер
в) Будівельник
г) Безробітний.
Рівень 2 ( )
11. Співвіднесіть твір з його жанром

1.«Місце для дракона»
2.«Сто тисяч»
3.«Ніч перед боєм»
4.«Шпага Славка Беркути»

а) Повість
б) Оповідання
в) Комедія
г) Трагікомедія
д) Повість-казка

Рівень 3 ( )
1.Визначте ідею вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри
2. Ким був Іван Дрот з твору «Ніч перед боєм»?

Рівень 4 ( )
Напиши твір-мініатюру на тему"Як я розумію образ білого коня Шептала?" за оповіданням В. Дрозда "Білий кінь Шептало".

Головний герой роману В. Підмогильного «Місто» — виходець з села Степан Радченко, який приходить до міста для навчання у виші. Та через певні обставини йому не вдається закінчити навчальний заклад. Степан влаштовується на роботу в редакцію журналу і разом з цим починає займатися літературною творчістю. Він заводить собі багато друзів, яких об’єднують спільні інтереси, зокрема літературне життя міста.

На перший погляд, Степан Радченко — типовий інтелігент перших пореволюційних років. Та це тільки на перший погляд. Бо В. Підмогильному, справжньому знавцю психології людської душі, вдалося створити досить неоднозначний, навіть складний образ «завойовника міста». Степан виявився людиною, сповненою суперечностей. Він зовні привабливий і красивий, у літературних колах користується певним авторитетом, але душа його темна.

Як каже сам автор, у нього щось залишилося від дикого звіра, адже місто, яке зустріло його так гостинно, Степан прагне не просто підтоптати, а покласти собі під ноги. У душі Степана Радченка відбувається постійний двобій між добром і злом, між правдою і кривдою. Безпринципність героя заважає визначитися, що ж для нього головніше у цьому двобої.

Уважно аналізуючи роман, можна визначити, що Степан Радченко — людина-завойовник, який просто розбазарює свій талант. Доказом цього може бути один з епізодів твору, у якому Степана за на вечірку до інституту читати власне оповідання під назвою «Бритва». «Успіх був великий, та Степан до цього успіху поставився дуже неприхильно і навіть не визнав за потрібне підняти квітку, кинуту йому на сцену, цей перший лавр із вінка своєї майбутньої слави».

Головний герой роману «Місто» дуже любив літературу, яка стала для нього найдорожчою і найближчою. Степан вважав, що розуміння літератури — це перша ознака культурної людини. Себе ж він позначав як людину «насиченого розуму», яка повинна спілкуватися тільки з «тими далекими фігурами, що йому часом випадало з ними здибатись». А ось життя оточуючих людей здавалося Степанові не вартим уваги.

Поступово Степан Радченко підкорював місто. У нього з’явилася простора світла квартира у центральному районі, а потім знайомі, знайомі знайомих, їхні родичі, і так все далі й глибше: «його капелюх щораз частіше здіймався на вулиці...». І навіть Зосі, яку, здавалося б, кохав, він постійно доводив перевагу громадського життя над особистим, постійно читав їй мораль, у яку й сам не вірив.

Час від часу Степан все ж таки відчував, що остаточно і безповоротно губить себе. Залишки особистого «я» намагалися примусити його з’ясувати своє єство і повернутися до себе справжнього. Та перемагали зовсім інші, протилежні думки.

Тема: вражаюча розповідь про те, як п’ятнадцятирічний Павлусь, зумівши подолати усі перешкоди, врятував свою сестру Ганнусю з поневолення після підступного нападу татар на рідне село.

Основна думка:

• уславлення мужності та звитяги козаків («справді лицарський народ ті козаки»);

• захоплення лицарськими рисами Павлуся («славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!»);

• засудження хитрості, підступності та жорстокості татар і українців-зрадників («ах, ви, чортові сини! Колись я з вами ще стрінуся», «ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара»).

Проблемні питання: добро і зло, батьки і діти, вірність і зрада, чесність та підлість, доброта і жорстокість, віра та зневіра, життя і смерть.

Рід літератури: епос.

Жанр: героїко-романтична повість.

Рік написання: 1907

Композиція твору.

Експозиція: розповідь про історію села вка та козацьку родину Судаків.

Зав’язка: напад на село татар.

Розвиток дії: від рук ворогів загинули дід Андрій та матір Параска, а сестра Ганнуся та батько Степан стали татарськими бранцями, порятунок Павлуся та його зустріч з козаками та братом Петром, козаки нападають на татарський кіш і рятують частину вчан, Семен Непорадний арканить татарського ватажка Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, зустріч батька зі синами, Павлусь відправляється на пошуки сестри, харциз Карий (Карим) продає хлопця татарам-крамарям, татарин-крамар Сулейман дарує хлопця слугою своєму синові Мустафі, який не злюбив вірного своїй вірі та непокірного Павлуся, хлопця чекає суворе покарання за невдалу втечу, щаслива поява мурзи рятує хлопця, він має план порятунку сестри.

Кульмінація: очікування приїзду сестри та щаслива зустріч.

Розв'язка: Девлет-Гірей знаходить Ганнусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Гірей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля.