згодом Аля відвідала Сашка та попередила його,щоб він доробив свої недороблені справи,але той її не послухав та попав в країну Недоладію.Минув час, а Сашка щей досі не було.Аля довго думала і вирішила податися у розшук.Попала вона назад в Недоладію.Зустріла вона по дорозі Недочеревика. Той підказав де їй шукати свого неслухняного сусіда. Через деякий час дівчинка знайшла Сашка.
-А яж тобі казала,а ти мене не послухав
Він спустив очі до низу.
Аля взяла Сашка за руку і вони пішли додому.Після цього Саша завжди слухав Алю.
«Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!».
«Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко… Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…».
«Блажен чоловік, іже скоти милує».
«Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»
Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість.
Хоч голий, та веселий.
Поживишся скибкою, як собака мухою.
Що не кажи, а у нього є зайці в голові.
«Бери і в свого, і в чужого»;
«лупи та дай»;
«гріх у неділю снідать»;
«худобу ганять в празник гріх»;
«… а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».
«Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже зїли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають…». «Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві».
«Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком».
згодом Аля відвідала Сашка та попередила його,щоб він доробив свої недороблені справи,але той її не послухав та попав в країну Недоладію.Минув час, а Сашка щей досі не було.Аля довго думала і вирішила податися у розшук.Попала вона назад в Недоладію.Зустріла вона по дорозі Недочеревика. Той підказав де їй шукати свого неслухняного сусіда. Через деякий час дівчинка знайшла Сашка.
-А яж тобі казала,а ти мене не послухав
Він спустив очі до низу.
Аля взяла Сашка за руку і вони пішли додому.Після цього Саша завжди слухав Алю.
Объяснение:
«Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!».
«Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко… Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…».
«Блажен чоловік, іже скоти милує».
«Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»
Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість.
Хоч голий, та веселий.
Поживишся скибкою, як собака мухою.
Що не кажи, а у нього є зайці в голові.
«Бери і в свого, і в чужого»;
«лупи та дай»;
«гріх у неділю снідать»;
«худобу ганять в празник гріх»;
«… а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».
«Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже зїли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають…». «Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві».
«Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком».
«3 приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся».
Объяснение: