Творча спадщина видатного дiяча украïнськоï культури П. Кулiша майже 60 рокiв заборонялася iдеологами комунiстичного режиму, але зараз повернулася до скарбницi духовного життя украïнського народу, допомагає нам; краще зрозумiти героïчнi i трагiчнi сторiнки украïнськоï iсторiï. Пантелеймон Кулiш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï. Так, у листi до Г. Рентель (1862) вiн писав: "Кращого вiд украïнцiв в iдеï нема нiчого, але ... небагато в нас людей гiдних, решта - дурноляпи, можливо, бiльше шкiдливi, нiж кориснi для розповсюдження в суспiльствi рятiвноï для майбутнього украïнськоï iдеï". Чим же цiнний для нас Кулiш? Саме вiн написав новаторський твiр "Чорна рада", пiднiсши ним украïнську лiтературу до свiтового рiвня. Саме вiн започаткував украïнський iсторичний роман. П. Кулiш був мистецьким новатором у галузi перекладу свiтовоï лiтератури украïнською мовою, та ще й в той час, коли виданi були укази про заборону рiдноï мови, вiн перший переклав Бiблiю, створив перший украïнський правопис на фонетичнiй основi ("Кулiшiвка"), створив "Граматику" для украïнських шкiл. У своïх творах порушував важливi проблеми, якi є актуальними й сьогоднi: батьки i дiти, кохання й подружнє життя, патрiотизм i незалежнiсть держави, ставлення влади до народу, народна мораль, добро i зло. Усе своє життя Кулiш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï, у нiй - його єдина мета, у нiй вiн був послiдовний. Так I. Франко писав: "Кулiш усе життя своє шукав шляхiв, палаючи пристрастю сказати якесь велике слово. У даний момент твердо переконаний у правотi своєï думки, вiн усе ж незабаром вiдкидав ïï, щоб знову з такою ж самовпевненiстю захищати яку-небудь iншу. Цi питання складали трагедiю його життя, але вносили фермент у лiтературне життя Украïни..." Важливим є те, що письменник широко вiдтворив життя рiзних сфер тогочасного суспiльства та типових представникiв усiх соцiальних верств.
рокiв заборонялася iдеологами комунiстичного режиму, але зараз повернулася до
скарбницi духовного життя украïнського народу, допомагає нам; краще зрозумiти
героïчнi i трагiчнi сторiнки украïнськоï iсторiï.
Пантелеймон Кулiш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï. Так, у листi до
Г. Рентель (1862) вiн писав: "Кращого вiд украïнцiв в iдеï нема нiчого,
але ... небагато в нас людей гiдних, решта
- дурноляпи, можливо, бiльше шкiдливi, нiж кориснi для розповсюдження в
суспiльствi рятiвноï для майбутнього украïнськоï iдеï".
Чим же цiнний для нас Кулiш? Саме вiн написав новаторський твiр "Чорна рада",
пiднiсши ним украïнську лiтературу до свiтового рiвня. Саме вiн започаткував
украïнський iсторичний роман. П. Кулiш був мистецьким новатором у галузi
перекладу свiтовоï лiтератури украïнською мовою, та ще й в той час, коли
виданi були укази про заборону рiдноï мови, вiн перший переклав Бiблiю,
створив перший украïнський правопис на фонетичнiй основi ("Кулiшiвка"),
створив "Граматику" для украïнських шкiл.
У своïх творах порушував важливi проблеми, якi є актуальними й сьогоднi:
батьки i дiти, кохання й подружнє життя, патрiотизм i незалежнiсть держави,
ставлення влади до народу, народна мораль, добро i зло.
Усе своє життя Кулiш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï, у нiй
- його єдина мета, у нiй вiн був послiдовний.
Так I. Франко писав: "Кулiш усе життя своє шукав шляхiв, палаючи пристрастю
сказати якесь велике слово. У даний момент твердо переконаний у правотi своєï
думки, вiн усе ж незабаром вiдкидав ïï, щоб знову з такою ж
самовпевненiстю захищати яку-небудь iншу. Цi питання складали трагедiю його життя,
але вносили фермент у лiтературне життя Украïни..."
Важливим є те, що письменник широко вiдтворив життя рiзних сфер тогочасного
суспiльства та типових представникiв усiх соцiальних верств.