Побачивши постріл до климка підбіг зульфат але люди в чорному його зупинили і сказали якщо підійдеш до цього хлопчини вбємо.повз донбасу проходив селянин і впізнав доброго клима але не знав чим йому раз люди в чорному почули постріл та обернулися.за цей час селянин взяв хлопчика на одне плече та пішли вони до вчительки.йти було їм дуже важко,спотикаючись та вони до наталі миколаївної вона зраділа поверненю климка , адже думала що хлопчик вагаючись перевязала климові одного дня він проснувся вчительці з дитиною а через пару років вони переїхали до розкішного будинку.
Моя бабуся каже, що щастя - це здоров'я. але людина може бути інвалідом і водночас почуватися щасливою. бо вона може спілкуватися зі своїми друзями, які люблять її так, що не помічають її фізичних вад. і навпаки, фізично здорові люди бувають нещасливі, їх часто щось не влаштовує, вони всім незадоволені. але я вважаю, що треба радіти кожному дню. тому що життя - це такий величесзний скарб, який потрібно берегти. і водночас треба щедро використовувати кожен день, кожну хвилину, приносячи радість ішим. це і є щастя.
