Проаналізувати вірш "Жовтень жовті жолуді" пропоную так: Тема: розповідь про чарівність природи восени. Ідея: природа - чудова та неповторна. Композиція: чітка, виразна, що складається з таких частин: вихідний момент (1-4 рядки), розвиток почуття (4-останній). Жанр: лірика (пейзажна) Художні засоби: Алітерація: повторення звука [ж] (назва); а також звуків [ш], [с], що створює атмосферу шуму, звуку листя, що восени шурхотить під ногами. Епітети: жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет, золоті пожежі, золотими клешнями, золоту Родоз, золотим пожежником. Основний епітет - золотий, що передає велич та барви природи восени. Персоніфікація: походжає дощ, жовтень...на базар несе, пише осінь...есе, набиває вітер золотий кисет.
Климко- сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині - своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, копицею у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий;B в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу;B в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само які автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.
Тема: розповідь про чарівність природи восени.
Ідея: природа - чудова та неповторна.
Композиція: чітка, виразна, що складається з таких частин: вихідний момент (1-4 рядки), розвиток почуття (4-останній).
Жанр: лірика (пейзажна)
Художні засоби:
Алітерація: повторення звука [ж] (назва); а також звуків [ш], [с], що створює атмосферу шуму, звуку листя, що восени шурхотить під ногами.
Епітети: жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет, золоті пожежі, золотими клешнями, золоту Родоз, золотим пожежником. Основний епітет - золотий, що передає велич та барви природи восени.
Персоніфікація: походжає дощ, жовтень...на базар несе, пише осінь...есе, набиває вітер золотий кисет.
Объяснение:
Климко- сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині - своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, копицею у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий;B в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу;B в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само які автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.