0,75 7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні A Десь понад Ташанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода (Г. Тютюнник). в Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги (О. Гончар). в Труднощі мучать, зате розуму учать (Народна творчість). гя перо візьму і журавкою стану (Г. Світлична).
У мене багато бажань. Я цікавлюсь різними речами – комп’ютерними іграми, малюванням, мультфільмами. Ще мені подобається гратися з друзями та читати книжки. Та справжня моя мрія – навчитися кататися на скейті. Мене дуже захоплюють складні трюки, які виконують спортсмени. Та я розумію, що для цього потрібно багато тренуватися.
Мої батьки з розумінням ставляться до моєї мрії. Вони пообіцяли купити мені скейт у кінці навчального року, якщо я добре вчитимуся та допомагатиму їм удома. Вони кажуть, що літо – найкраща пора для того, аби вчитися кататися. Я згоден з ними. І щоб отримати подарунок, я намагаюся якомога краще готуватися до уроків, робити домашні справи та не засмучувати моїх рідних. До того ж, я відкладаю трохи грошей з тих, що мені дають на розваги та солодощі. Влітку я зможу вчитися кататися на спеціальному майданчику.
А ще, щоб швидше навчитися кататися на скейті, я дивлюсь відео про скейтерів в Ютубі. Вони розповідають багато корисних речей та дають поради, щоб іншим було легше вчитися.
Я вважаю, що я роблю все, що від мене залежить, аби здійснити мою мрію та стати скейтером.
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!