1. Апостроф – це: А розділовий знак, який уживається для відокремлення слів, словосполучень і речень
Б надрядковий графічний знак, який передає на письмі роздільну вимову
В графічний знак для позначення на письмі м’яких приголосних звуків
Г графічний знак для позначення на письмі надтвердих приголосних звуків
2. Апостроф ставиться
А перед я, ю, є, ї після літер б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні звуки, якщо перед ними є інший кореневий приголосний (крім р)
Б перед я, ю, є, ї після літер б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні звуки, якщо перед ними немає іншого кореневого приголосного (крім р)
В перед я, ю, є після м’якого р на початку складу
Г після будь-якого приголосного перед я, ю, є, ї для позначення роздільної вимови
3. Апостроф не ставиться
А після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у
Б після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний, перед я, ю, є, ї
В після р у кінці складу перед я, ю, є, ї
Г не межі префікса і кореневого я, ю, є, ї в словах іншомовного походження
4. Яке з правил сформульовано некоректно? Апостроф уживається ...
А після к у слові Лук’ян та похідних від нього словах
Б у складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний, а другапочинається з я, ю, є, ї
В після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї
Г після р перед я, ю, є, ї
5. У всіх словах якого рядка ставиться апостроф?
А Лук..янівка, тьм..яний, багр..янець, відсв..яткувати
Б львів..янин, з..юрмитися, пів..яблука, бур..янець
В мавп..ячий, між..яр..я, пор..ядок, зв..язковий
Г бур..яно, Монтеск..є, Х..юстон, пан..європейський,x
6. У всіх словах якого рядка апостроф не ставиться?
А зв..ялити, бур..яний, з..умовити, черв..як
Б дзв..якнути, без..ідейний, пір..я, під..їзд
В цв..ях, сер..йозний, пів..Європи, брукв..яний
Г сором..язливий, б..юро, недокрів..я, в..язка
7. Без знака м’якшення всі слова пишуться в рядку
А Пан..ченко, балкон..чик, кур..єр, у колис..ці
Б корис..тю, рибалон..ці, Марусен..чин, дон..чин
В ін..ший, цвірін..чить, батен..ко, дівчинон..ці
Г змен..шити, д..оготь, кар..єра, він..чати
Д оболон..ський, тон..ший, дос..є, модел..єр
8. Неправильно написано слово в рядку
А дос’є, модельєр, бутоньєрка, бюлетень
Б пеньюар, портьє, каньйон, мальовничий
В васильок, сьорбати, опрацьований, у колисці
Г майбутнє, кінчик, голці, подільський
Д рязанський, батьківський, неньці, станьте
9. Неправильно написано слово в рядку
А колодязні, потьмянілий, невістці, склянці
Б тоньший, дамаський, боязнь, міський
В робиться, неньці, сниться, радість
Г ескадрилья, їдальня, стільчик, синього
Д дівчинці, камінчик, у колисці, Степанчук
10. З буквосполученням йо всі слова пишуться в рядку
А кра..вий, бо..вий, Солов..в, Вороб..ва
Б ціл..вий, ра..н, Куравл..в, зна..мий
В Ковал..в, чотир..х, вір..вка, л..тчик
Г Коростил..в, намал..ваний, давн..го, попередн..го
Д бад..рість, чи..го, с..рбати, сформул..ваний
11. З буквосполученням йо всі слова пишуться в рядку
А ц..горічний, пол..вий, ос..вий, л..х
Б тін..вий, середн..віччя, буль..н, контрол..ваний
В з..мка, Хвил..вий, Горбач..в, ..ршик
Г баталь..н, в..кати, во..вничий, лось..н
Д вол..вий, ску..вдити, л..н, дз..б
12. З буквосполученням йо всі слова пишуться в рядку
А зна..митися, ..сип, кань..н, кур..з
Б опен..к, Головл..в, кол..ровий, т..хкати, син..окий
В сл..за, достатн.., тр..хсотий, гіль..тина
Г міль..н, га..к, заво..ваний, скрон..вий
Д с..мий, яблун..вий, давн..римський, лось..н
нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби.
білі коні де пролинуть вони,
там земля у снігах голубіє
я вийшов на вулицю і не впізнав її. тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж очам боляче. іду вулицею і по слідах на снігу бачу: ось собака пробіг, а он пташині сліди залишились на білому снігу. калюжі замерзли, перетворившись на кришталеві озерця, в яких видно воду. тихо на вулиці, усі звуки потонули в снігу.
і куди не глянеш оком, —
біле все кругом,
де змахне зима широким
білим
моя вулиця гарна в будь-яку пору року. але взимку вона стає якоюсь загадковою і чарівною. дивишся на дерева — і вони тобі казковими новорічними ялинками, які чекають зимових свят. іноді вулицю так засипає снігом, що ми з сусі змушені рити тунелі, щоб можна було вибратися із снігового полону.
нам весело взимку, а от птахам — не дуже, тому ми піклуємось про них — підгодовуємо. на білій скатертині снігу яскраво виділяються червоні ягоди горобини. дивлюсь, як галки скльовують їх довгими дзьобами. хтось прикрасив ліхтариками найбільшу ялинку на нашій вулиці. дружно чекаємо веселих свят.
у сутінки зима вгорнулась,
клянучи холоди, заснула.
навшпиньки ніч з-за хмар зіпнулась,
в замети сторожко ступнула.
стрункі тополі нарядила
у тіней трепетні примари,
і вмить в захмарну вись злетіла,
де місяць пас зірок отари.
– сріблястий місяцю, пастуше!
надходить мить моя остання,
жени скоріш отару, друже,
нап‘ється хай краси світання!
зірки красою обпилися,
скупались в барвах наостанку,
багряним злотом розлилися
та й розчинились у світанку.
за ними й ніч крилом змахнула,
між хмари десь .
зима з заметів позіхнула:
ох! я, здається, щось проспала…