1. Артем Летючий роздумував, чому в природі так буває: крила мають усі птахи,
а не всі літають; і птахи, й плазуни – такі різні – а яйця відкладають однаково.
2. Батюшка в церкві і вчителька в школі все детально пояснили допитливому
хлопцеві, і він заспокоївся.
3. Орючи землю, Артем думав, чому земля в різних місцевостях така різна.
4. Найбільше героя дивувало, що японці інколи землю удобрюють оселедцями.
5. Артем зробив висновок, що у всьому на світі є свій порядок – як у
природі, так і в людському житті.
6. На ярмарку Артема найбільше здивувала мавпочка, яка зі скриньки витягала
людям щасливі білетики.
7. Чорногуз зі своїми тонкими та довгими ногами нагадав Артемові їхнього
офіцера в армії.
8. Глянувши на лелеку, Артем зрозумів, що людині ніколи так не літати, й
відкинув свої мрії геть.
9. У селі вважали Артема ненормальним, відьмаком, сміялися з нього, але й
поважали за працьовитість.
10. Артем Летючий так захопився майструванням, що жінка із сином самі
мусили сіяти в полі.
Маріуполь— моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно.
Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів.
Влітку можна відпочити на березі водоймищ, покататися на човні, відвідати атракціони.
В місті є три театри: оперний, драматичний та театр ляльок. Є також філармонія імені С. Прокофьєва, багато музеїв, консерваторія, планетарій, цирк, а також найбільший в Україні ботанічний сад.
Місто має багато церков та один кафедральний собор, який ще не добудовано. У Донецьку багато великих промислових підприємств, навчальних закладів, безліч магазинів з яскравими вітринами. Кожний рік влаштовуються виставки квітів, а також виставки собак.
Читать полностью: http://tvori.com.ua/moye-ridne-misto-i-variant/#ixzz48MpMJYx2
Я знаю, що є люди, які мають дуже багато грошей. Їм здається, що вони можуть купити все. І дійсно, у них є прекрасні квартири або навіть будинки, вони їздять на красивих машинах, на них дорогий одяг, багато ювелірних прикрас. Здавалося б, живи й радій. Але мої батьки кажуть, що такі люди не щасливіші тих, хто має скромний достаток.
Щастя за гроші не купиш. А що ж таке бути щасливим? Бути щасливим — означає мати міцну дружну родину, улюблену роботу, вірних друзів і, звичайно ж, здоров’я.
Я розумію, що гроші мають велике значення у житті людини, але в той же час як за гроші купиш відверту прихильність людей, що тебе оточують? Можна купити дорогі фарби, устаткування, розкішну художню майстерню, але як створиш шедевр на полотні, якщо в тебе немає таланту? А талант за гроші не купиш. Ніякі гроші не зроблять з тебе поета, музиканта…
Гроші не зроблять людину поряднішою. За гроші не купиш любов, світанок, принадність провесни або свіжість першого снігу. За гроші не купиш посмішку дитини і не придбаєш добре серце, якщо твоє байдуже і черстве. І немає таких магазинів, де продається розтрачене марно життя, де продається безсмертя.
Людина може залишити на землі добру пам’ять про себе своїми гідними вчинками, добрими стосунками з людьми.