1.Безсполучниковим складним є речення
А А дівча тим часом росло, і якось нараз довідалося все село, що це Петруня
— лісникова дочка.
Б Ще після війни люди возили з глинища глину на дахи: світло-жовту,
червону, білу.
В 3 полтавської Богданівки, з біленької селянської хати рушила у світи
творчість народної художниці Катерини Білокур, пішла до людей її
малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічної сили, майже фантастичної
краси.
Г Якби голос ніжний, тихий, любий запунав — на хвилину б, може, лихо він
тяжке приспав.
2. Безсполучниковим складним з однорідними реченнями є
речення
А Ми думаєм про вас — і тому наші руки не в’януть біля плуга і станка.
Б Ще раз постукала у вікно — в господі нічого не зворухнулось.
В У такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому згадується літо.
Г Тепер ніби все з’ясовується: Кий — це той, хто разом із братами заснував
наше місто, від його імені пішла й назва.
3. Безсполучниковим складним з неоднорідними реченнями є
речення
А Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму
серці.
Б Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися.
В Я знаю: кожній дитині потрібна ласкава увага батьків.
Г Життя коротке — мистецтво вічне.
4. Складається з трьох речень безсполучникове складне речення
А Сашко навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: у
синьому океані біля його хати повз грушу пропливали білі айсберги.
Б Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим
ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темн В Берег наближався, ліс виростав, і намети в затінку дерев збільшувалися.
Г Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла, душа причастилася
крутості трав — добридень я світу сказав.
Завдання 5-7 мають по п'ять варіантів відповідей, із яких лише одна
правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.
5. Необхідно поставити кому між частинами безсполучникового
складного речення(розділові знаки пропущено)
А Рада б зірка зійти чорна хмара заступає.
Б Раптом Сіроманець заліг з горба вітер доніс йому запах дикого звіра.
В По дорозі косарі гомоніли про різне злазили з воза перед калюжами й на
гору потім сідали і я знов бачив навколо себе їх велетенські спини.
Г У груші був тоненький голосочок вона в дитинство кликала мене.
Д Немає нічого страшнішого за невідомість тоді кожна хвилина видається
вічністю.
6. Необхідно поставити двокрапку в безсполучниковому складному
реченні(розділові знаки пропущено)
А Зайде сонце Катерина по садочку ходить.
Б Сонце високо косарі далеко коси дзвенять коні пасуться.
В Люди кажуть земля прогрілася аж до материка.
Г Багато снігу багато хліба.
Д Настало літо настали й жнива.
7. Необхідно поставити тире в безсполучниковому складному
реченні(розділові знаки пропущено)
А Вона подивилась на сина і не пізнала його перед нею стояла сувора і без
кінця далека їй людина.
Б Поглянь у себе море там вирує міниться і грає.
В Мало прожити життя треба життя зрозуміти.
Г Мені снилось я мельник в старому млині.
Д Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.
— Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 8-9, які
передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки
пропущено). Виберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві, три або
чотири) і позначте їх у таблиці знаком X.
(1) Нарешті однієї ночі підморозило. (2) Стати на лапи Сіроманець не зміг
безсилі лапи вже не носили його. (3) Вовк ліг на спину і покотився з горба
покотом.
Сіроманець уже не котився його котив вітер.
Уночі подув такий степовий надлиманський вітер що захиталися навіть
скирти.
(6) Вовка захопило в лісосмугу і він обійняв лапами якусь деревину навіть
учепився за неї зубами але вітер відірвав його від неї.
(7) Сіроманця котило на вогні великого висілка він нічого не міг удіяти вітер
здував його знесиленого і робив своє... (За М. Вінграновським).
8. Тире необхідно поставити в реченні
9. Двокрапку необхідно поставити в реченнях
10. Визначте, будові якого з речень відповідає така схема: [ ],[ ].[ ],[ ].
А В неї запаморочилась голова; вона крикнула і трохи не впала на місці (І.
Нечуй-Левицький).
Б Варвара заворушила пальцями, повернула очима; на їй убрання замаяло (І.
Нечуй-Левицький).
В У степу було тихо: блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом,
сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Гр. Тютюнник).
Г Брязкали сталевими тарелями вагонні буфети, перегукувалися дударі-
стрілочники, сюрчали у свої сюрчки й вимахували ліхтарями зчіплювачі
вагонів, видзвонювали молоточками по колесах обходчики поїздів... (Гр.
Тютюнник).
11. Складіть і запишіть твір-роздум (120-150 слів) «На порозі зрілості»,
використовуючи безсполучникові складні речення. Сформулюйте тезу,
наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть
ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади
з художньої літератури, історичні факти або випадки з життя. Зробіть
висновки.
Объяснение:
Чи насправді вирубка гірського лісу має вплив на виникнення катастрофічних повеней в Карпатах?
Вчені впевнено стверджують,що це розповсюджена, але помилкова думка, пише Ресурс.
Такі звинувачення базуються лише на припущеннях і не враховують висновків наукових експертів з водорегулювального значення лісів. При цьому ігнорують вплив низки природних факторів, штучно перебільшуючи вплив лише одного з них, стверджують науковці УкрНДІгірліс.
Оскільки виникнення паводків та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, кажуть спеціалісти.
Враховуючи, що тема повеней, взаємовливу водних і лісових ресурсів – надактуальна у всій Європі, вчені Науково-дослідного інституту гірського лісництва хочуть привернути увагу суспільства саме до наукових досліджень цїє проблеми, які базуються на багаторічних та практичних експериментах.
Адже у дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.
На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав, які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так і регіональний характер.
Природні глобальні причини
Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, чергуванню періодів зниженої та підвищеної водності, яка згідно циклу к настає через 11, 33 та 100 років. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладається людський вплив, який пов’язаний із змінами у біосфері (тропосфері, літосфері і біоті).
Природні регіональні причини
Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.
Одже, ліс є екологічним карскасом природного середовища, від стабілізує і мінімізує несприятливі природній явища і горах. Безперечно, протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – менше страждають від паводків території, де лісистість 65-70%.
Вплив людини
Але не можна відкидати інтенсивність лісовикористання Карпат у різні часи та вплив людини. Діяльність людини призвела до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%. Інтенсивне використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу.
У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.
Фото УкрНДІгірліс
Також на масштабність прояву повеней впливають головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів. Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.
Проте обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі.
Отже, такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим, стверджує академік ЛАНУ (Лісівнича академія наук України) Василь Парпан.
Крім того, майже половина лісів Карпат віднесена до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів, через те там не проводяться рубки головного користування.
Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.
Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.