1. Букву о на місці пропуску нербхідно писати в обох словах рядка А харч..вий, лютн..вий
Б малин..вий, овоч..вий
В грош..вий, дощ..вий
Г степ..вий, плюш..вий
2. Букву е на місці пропуску необхідно писати в обох словах рядка
А спарж..вий, тижн..вий
Б криштал..вий, нож..вий
В місц..вий, марш..вий
Г кільц..вий, коч..вий
3. Зміни приголосних відбулися при творенні обох прикметників рядка
А депутатський, турецький
Б пекарський, солдатський
В господарський, львівський
Г товариський, козацький
4. Правильно утворено форми ступенів порівняння всіх прикметників у рядку
А важчий, самий упертий
Б сліпіший, синіший
В темніший, важчий
Г більш вдалий, лисіший
5. Усі прикметники належать до твердої групи у рядку
А літній день, широкий степ, багатий фермер, осіннє сонце
Б гірський район, велике озеро, пізня година, манна каша
В вишневий сад, старий дідусь, рідна пісня, веселе хлоп'я
Г останній рік, зелений чай, сосновий ліс, вчорашній день
6. Всі прикметники належать до розряду відносних
А маків цвіт, гаряча вода, свіжа газета, материна порада
Б легка ноша, довгий шлях, сільський учитель, дідова хата
В кришталева ваза, міська ратуша, польова квітка, пташиний базар
Г крутий берег, ситцева сукня, вечірній концерт, радісна звістка
7.Запишіть прикметники у два стовпчики: тверда, м'яка
Напружений, білий, ранній, косоокий, сонний, вранішній, пряжений, городній, модний, вчорашній, будній, пружний, дружній, поштовий, красивий.
8. Від наведених іменників утворіть присвійні прикметники
Олеся, Настя, Микола, Ольга, Марійка, свекруха, Надія, Софія, Тарас, Маланка, батько, невістка.
9. Визначте, яким членом речення є прикметники в наведених реченнях. Допишіть твір-мініатюру.
Осінь - багата. Вона - щедра. Вона - добра. До тих, хто невтомно працював усю весну й літо.
у якому б куточку землі не опинилася людина, рідний край вона не забуде ніколи. і, звичайно ж, у кожного з нас на батьківщині є улюблений куточок природи. це найкрасивіше місце, в якому можна побути наодинці з собою. для мене це ліс з невеликою річечкою. чому це місце так притягує? згадую зимові деньки, коли кружляє метелиця, дерева надягають розкішний білосніжний наряд, світить яскраве сонце. лісова стежка стає світлою і просторою, під ногами хрумтить сніг. як приємно побродити по такому лісу, помилуватися його красою, зануритися в свої мрії. прогулянка приводить на прекрасну галявину, де ми часто проводимо час з друзями. це мій улюблений затишний куточок.
добре тут побувати і влітку. ласкаве сонце, блакитне небо, зелена трава. а як прекрасно тут виглядає горобина! з весни до осені вона ошатна. кожен день ягоди на ній стають все яскравішими. а потім на лісовій галявині спалахують горобинові багаття. горять вони довго і опромінюють лісову галявину своєю яскравістю. на веселий бенкет прилітають сюди ватаги дроздів. хіба не приємно насолоджуватися красою такого куточка природи?
біля горобини здригається своїм листям осика. всі ми знаємо, що вона постійно тремтить, як тільки з'явиться хоч невеликий вітерець. тонкий довгий черешок, до якого кріпиться листова пластинка, сприяє такому стану дерева. вітер крутить листочки осики так, як захоче, тому вона і тремтить. дивовижне дерево! здається, що через його рух ліс просто оживає.
звичайно, в моєму улюбленому лісі можна знайти й інші чудові місця, але саме ця галявинка запам'яталася мені найбільше. кожен раз я буваю там з великим задоволенням. дуже важливо помітити красу рідної природи, вдивитися і побачити її таємниці.