1.Числівник - це... А)службова частина мови
Б)самостійна частина мови
В)особлива частина мови
2. Числівниками є всі слова рядка
А)четверо , чотири ,чверть , четверті
Б)два , двійко ,двоє , обидва
В)семеро , сімка , сьомий ,сім
3. Поєднайте числівники та групу за будовою числівник

1сто сорок чотири , двадцять п'ять , двісті три
2тисяча , один , сорок
3п'ятсот , сімдесят ,вісімсот
4 вісім, два, десять
група за будовою
А)прості
Б)складні
В)складені

4.У якому реченні числівник є присудком ?
А)Учні прочитали три сторінки.
Б)П'ять плюс три - вісім.
В)Двоє хлопців ловили рибу.
5. Визначіть розряди кількісних числівників числівник

1десятеро , п'ятеро , семеро
2 сім, сто, двадцятеро
3п'ять десятих , одна восьма , півтора
4тисяча , дев'яносто , десять
розряд
А)цілі числа
Б)збірні
В)дробові

6. Правильно узгоджено числівник з іменником
А)Двоє старшокласників , троє школярок , четверо будинків
Б)троє сестер ,восьмеро музикантів ,троє відер
В)троє ведмежат , двоє вікон , семеро хлопців
Г)обидві сестри ,обидві дівчини ,троє однокласниць
7. Не допущено помилку у відмінюванні числівника
А)п'ятидесяти двох
Б)сто шістьма
В)сорока чотирма
Г)двісті п'яти
8. Яке речення не потребує редагування ?
А)За двома зайцями поженешся - жодного не піймаєш.
Б)Четверо машин стояло на зупинці.
В)Двадцять четверо учнів отримали відмінні оцінки.
Г)Ця подія трапилася в тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ятому році.
9.У якому реченні числівник в орудному відмінку ?
А)Текст був на 294 сторінках.
Б)Зустріч із 45 студентами відбулася у вівторок.
В)Зустрінемось о 15 годині.
Г)У школі навчається понад 1000 учнів.

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.

1.Просте , односкладне , дієслівне ,узагальнено-особове . 
2.Просто , односкладне, дієслівне , означено-особове ( дійсний б) . Складне , двоскладне ,поширене , повне , не ускладнене . Просте , односкладне , іменне , номінативне .
3.Просте , односкладне , дієслівне , означено-особове ( наказовий б)
4.Просте , односкладне , іменне , номінативне .
5. Просте , односкладне , дієслівне , узагальнено-особове, ускладнене однорідними присудками.( узагальнена особа - він)
6.Просте , односкладне , іменне , номінативне .
7.Просте , односкладне , дієслівне ,  інфінітивне .( спонукальне речення , що містить в собі заклик) 
8.Просте , односкладне , дієслівне , безособове .( стало шкода - предикатив виражений словом іменникового походження )
9. Просте , односкладне , прислівникове , безособове .