1.Чоловічий рід мають усі незмінні іменники в рядку А маестро, таксі, кіно Б поні, КП, Борнео (острів)
В Сочі (місто), ЄС, бюро Г Тахо (озеро), журі, кенгуру
2.Середній рід мають усі незмінні іменники в рядку
А каное, боржомі (вода), жалюзі Б метро, манго, кафе
В авто, кенгуру, рандеву Г кольрабі (капуста), кашне, портфоліо
3.До одного роду належать усі іменники рядка
А путь, тунель Б нежить, хлоп’ятко
В біль, собака Г Сибір, вість
4.Правильно поєднано прикметник з іменником у рядку
А красивий панно Б маленьке шимпанзе
В біла кімоно Г поважна леді
5. Усі іменники чоловічого роду в рядку
А місіс, мадам, леді
Б шимпанзе, фламінго, поні
В кашне, кіно, меню
Г Конго, Онтаріо (озеро), аташе
6. Усі іменниками чоловічого роду записано в рядку
А какаду, меню
Б Сан-Франциско(місто), месьє
В Капрі(острів), піаніно
Г шимпанзе, маестро
7. Усі іменники належать до одного роду в рядку
А ім’я, теля,сім’я Б шампунь, тюль,таксі
В радість, путь, Міссісіпі Г місто, шимпанзе, бюро
8. Не допущено помилки в поєднанні прикметника з іменником у рядку
А сильний торнадо, великий ГЕС
Б довга путь, усміхнена мадам
В смачне боржомі, зелений Капрі
Г смачний путасу, добротне бюро
9.Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А Романівна, Андрійович Б Сергіївна, Степанович
В Адамівна, Савич Г Юр’ївна, Кузьмович
10. Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку
А Васильович, Ілліч
Б Олегович, Віталіївна
В Кузьмич, Миколович
Г Ігоревич, Іллівна
11. Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку
А Юрійович, Степанівна
Б Євгенович, Анатоліївна
В Ілліч, Григорійович
Г Євгенійович,Андрійович
12.Помилку допущено в рядку
А Григорій Савич
Б Ганна Павлівна
В Віктор Миколайович
Г Володимир Сергієвич
Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.
Окрім кімнат для навчання й відпочинку, споруджено літній і зимовий басейни.
Усі, за вийнятком Андрія, прийшли того вечора на збори.
За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.
Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.
Обставини:
Падаючи, сніжинки витанцьовували вальс.
Полягали спати, повечерявши.
Чому ліси чекають мене знову,на щит піднявши сонце і зорю?
Десь за селом, на гонах далеких, гасло сонце.
Зустрінемося за кілька днів, у п'ятницю.
Незважаючи на несприятливу погоду, ми все ж таки поїхали відпочивати до моря.
Свідченням цього може бути одвічний потяг людини до природи. Хтось не може собі уявити відпочинку інакше, ніж роботу біля землі, вирощування овочів, фруктів чи квітів. Хтось прагне обов'язково бодай раз на тиждень виїхати з міста на природу. Коли очі стомлюються від роботи, нам радять подивитися на зелень. Є щось давнє в людині від-тих часів, либонь, коли ми були залежні від природи, близькі до неї, як дитя до матері. Може, тому так ваблять нас дерева й так шкода нам, коли їх нищать. Людина прагне знайти у природі той спокій, якого бракує їй у сучасному світі. І так було завжди.
Підтвердженням цього є твори М. Коцюбинського, який дуже тонко відчував природу. Так в новелі "Intermezzo" та в романі "Тіні забутих предків" зустрічаємо персоніфікацію образів природи. Саме в романі автор висловлює думку про те, що природа дарує людині спокій, якого немає в неї у суспільстві, де панує часто ненависть і горе. Такий спокій і затишок дарує людині лише рідний дім. От і розуміє людина: природа — це її дім.
Саме така думка все частіше є центром численних статей та виступів сучасних науковців, які розуміють, що природу, як рідний дім, треба берегти. Наразі вже всі розуміють це, а надто після чорнобильської катастрофи. Фукусима сьогодні ще раз нагадує людству, наскільки суворою вона може бути. Отож саме сьогодні ця проблема — збереження природи — є найбільш актуальною.
З усього випливає, що природа — це наш спільний дім, який маємо оберігати.