1. Дієприкметник виділено в прислів’ї А) Решетом воду не носять Б) У ледачого руки не болять В) Добрий кожух, та не на мене шитий 2. Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники доконаного виду. А) перебуваючи, поснідавши, пригледівшись, забігши; Б) переказавши, знайшовши, догледівши, змішавшись; В) поскакавши, зрозумівши, читаючи, начитавшись; 3. Прислівниками є всі слова рядка А) пліч-о-пліч, опівдні, дехто Б) нарешті, вранці, казна-що В) збоку, звечора, ніколи 6. З'ясуйте, якими частинами мови виражені слова, позначені цифрами: А) прийменник Б) сполучник В) частка Г) вигук 7. У першому реченні тексту прийменник на вжито з іменником у формі: А) родового відмінка Б) давального відмінка В) знахідного відмінка Г) місцевого відмінка 8. Виділений у тексті сполучник підрядності належить до: А) часових сполучників Б) причинових сполучників В) порівняльних сполучників Г) умовних сполучників
Абихто, безупину, двадцяти тисячний, будь у кого, військовозобов'язаний, доречі, віце-президент, день у день, народно визвольний, на самоті, міні-футбол, пів-Києва, не з руки, південно-східний, народнопоетичний
Объяснение:
Частки аби, ані, де, чи, що, як, чим, казна, хтозна, будь, небудь, бо, но, то, от, таки пишуться окремо, якщо між ними й словами, яких вони стосуються, стоїть інше слово: абихто — аби до кого; ніщо — ні про що; щогодини — що дві години; щодень — що не день, що другий день; щодо — що ж до; казна-хто — казна з ким;
Вихід друком першої збірки Тараса Шевченка "Кобзар" 18 квітня 1840 року був знаменною подією не лише в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу. Відразу після появи збірки його поетичні твори з'являються й на сторінках літературно-художніх альманахів і збірників, підсилюючи те величезне враження, яке справив на українське суспільство "Кобзар".
Саме альманахи – неперіодичні збірники широкого змісту, упорядковані здебільшого за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою – починають дедалі більше відігравати конструктивну роль у формуванні суспільної свідомості в період становлення нової української літератури. Структурно альманахи містили твори різних авторів, спочатку поезії, оповідання, нариси, а згодом і статті наукового, публіцистичного та літературно-критичного характеру. Такі альманахи являли собою окремі номери журналів, що видавалися одноразово, щорічно або ж час від часу. Їх поява і значне поширення в українській літературі були зумовлені майже повною відсутністю періодичної преси. Деякі з них за популярністю і ступенем поширення в певні періоди випереджають газети і журнали, перебувають на провідних позиціях як у журналістському, так і в літературному процесі. Це "Украинский альманах", який є першим таким збірником і виданий 1831 року Ізмаїлом Срезневським та Іваном Розковшенком у Харкові, "Украинский сборник" (Кн. 1 – 2, 1838–1841), заснований також Ізмаїлом Срезневським, "Русалка Дністровая", виданий 1837 року в Будапешті учасниками "Руської трійці" Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, "Сніп", виданий стараннями Олександра Корсуна у Харкові 1841 року та ін.
Були надзвичайно помітними й привертають значну увагу літературознавців і критиків ті українські альманахи, що містили твори Тараса Шевченка та побачили світ за його підтримки. Їх поява не мала системного характеру, і здебільшого була зумовлена суб'єктивними чинниками, ініціативою та невсипучою енергією окремих культурних діячів. За життя автора його твори виходили в альманахах "Ластівка", "Молодик", "Хата".