1. Дієприслівниковий зворот ужито в реченні а)Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть.
б)З Ташані густою хвилею котилася пара, затоплюючи троянівську долину.
в)Він не стогнав, він умирав стоячи і не знав, що так умирають у легендах.
г)Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку.

2. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.

а)Білий димок здіймається догори, хвилюючись.
б)Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко).
в)Атакуючи ворога бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу.
г)Світить річка гуляючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (О. Гончар).

3. Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку

а)вигадавшийся, повернутий, зістарівшийся, списаний
б)почорнівший, зшитий, присівший, зігрітий
в)забулий, зроблений, летящий, посріблений
г)написаний, опрацьований, пожовклий, налитий

4. Дієприслівниками є всі слова рядка

а)читаючи, прочитавши, дочитуючи
б)тремтячи, тремтячі, затремтівши
в)вишиваючи, вишитий, вишивши
г)засинаючи, заснувши, заснулий

5. Дієприслівники є в кожному реченні, ОКРІМ

а)Та чи можна відшукати слово, щоб назвати те, що тріпоче під лівим крилом журавля і веде його тисячоверстя до рідного гнізда?
б)Струшуючи пилок з екзотичних квітів, метелик перелітав від кущика до кущика.
в)Настає літо, і, розлившись нестримною повінню, хату затоплює зелень:
здіймаються темно-зелені хвилі кукурудзи, водоспадами ллється витка квасоля, пливуть ясночолі соняшники.
г)Опам’ятавшись, князь звелів слугам принести золоту чашу, щоб прийняти
безцінний дар.

6. Граматично правильне речення можна утворити, якщо до фрагмента Мандруючи Олешківськими пісками, … додати

а)легенди й перекази зачаровували таємничістю.
б) ми ще раз упевнилися в неповторності України.
в) нас вражала неповторна краса степової природи.
г) стан нашого здоров’я значно покращився.
д) було зроблено багато цікавих фотографій.

7. Граматично правильне продовження речення Купуючи мобільний телефон, ... наведено в рядку

а) до дівчат привітно усміхнувся продавець.
б) не забудьте уточнити термін гарантії.
в) у нас виникли великі сумніви.
г) у мене несподівано з’явилась ідея.
д) нам запропонували три різні марки.

8. Позначте рядок, у якому всі дієприслівники мають недоконаний вид

а) обстеживши, прибігши, співаючи, спікши.
б) досліджуючи, розказавши, радіючи, довівши;
в) працюючи, ламаючи, роблячи, співчуваючи;
г) написавши, рахуючи, відпливаючи, перегорівши;

Лінощі- це головний ворог продуктивності.Щоб позбутися лінощів требя побороти свій розум та просто почати і робити. Треба переконати себе , що цю справу , або цю дію необхідно зробити , бо без неї далі нічого не вийде. Навіть , якщо дія дуже незначна , але ви знаєте , що її треба робити , то краще її зробити не жалкуючи часу.
Також , лінь породжується через те , що ми не відпочиваємо , зокрема не висипаємось. Бездіяльність не може бути у житті. Навіть коли ми спимо та відпочиваємо , наш організм все одно працює.

Пригода на острові

Ми відпочивали на цьому острові третій день. Чекаючи то­вариша, який подався в село закупити продуктів, я оглядав усе довкола.

Згодом побачив, як від берега рушив човен. У ньому сиділо троє засмаглих парубійків.

Скупавшись і перевіривши снасті, я пішов через острівець на протилежний берег. Раптом почув дивний звук. Повернув­шись, побачив у розкуйовдженому гіллі куща собаку. Він ле­жав і здавався повністю безпорадним: лапи безвільно відкину­ті вбік, морда - на зів'ялому листі. Собака не поворухнувся, тільки повільно повів запаленим оком, що виражало біль і тугу. Очевидно, хворий чи поранений. Як же пес опинився на острові? Невже його привезли хлопці, які нещодавно приста­вали до острова на човні? Знайшовши неподалік бляшанку, я набрав води і спробував напоїти тварину. Собака намагався ковтнути рятівну вологу.

- Де ти взяв цього пса? - почувся голос товариша.

І в цю мить собака загарчав, ледве підвівся і встав на чоти­ри лапи. Я не міг повірити своїм очам: невже тварина, яка ледь переводила подих, звелась і навіть силкується захистити мене?

Я розповів про човен, що причалював до берега, яким, ма­буть, і підкинули пса.

Ми оглянули собаку. На боці суцільна рана, шерсть обліз­ла, шкіра подекуди відвисла. Не можна було без душевного болю дивитися на нещасну тварину.

Ми енергійно взялися його лікувати. Спершу промили рану водою, змиваючи налиплий пісок, потім обережно обробили йодом, присипали стрептоцидом і перев'язали моєю сороч­кою.

Довірившись нам, собака стояв сумирно, лише іноді сіпав­ся від болю, щулив тремтячі вуха, мружив очі.

Я відчував, як у ці хвилини сповнююсь співчуттям, співпе­реживанням, - дарма що ми лікували тварину, а не людину.

Ми спорудили з листя курінь і сховали собаку від пекучого літнього сонця, пригадали цікаві мисливські пригоди, уявля­ли, як восени підемо з ним на полювання.

Раптом почулося хрипкувате пострілювання мотора. Зо­всім неподалік до берега пристав човен, який я одразу впі­знав. Із нього вийшла дівчина.

-        Альбатрос! - озвалася вона.

Собака, що досі непорушно сидів коло намету, моторно звівся і з хворобливою грацією пораненої тварини побіг назу­стріч. Дівчина опустилася навколішки і погладила пса поміж вухами.

-        Це ваш собака? - запитав я непривітно. - Що з ним ста­
лося?

Дівчина ніяково розповіла, що це собака товариша і що тварина мало не обварилася, коли випадково перевернувся казан з рибальською юшкою... А на наш докір, що не допо­могли гончакові, пояснила, що ніхто не знав, як це зробити.

—      То ви привезли його здихати на острів? - різко перервав
дівчину мій товариш. - Курс лікування ще не закінчено, до
побачення.

Дівчина, гнівно глянувши на нас, круто розвернулася, пішла геть. Собака спробував кинутися навздогін, та товариш міцно тримав його за ремінь, заспокоюючи. Коли човен від­далився, товариш відпустив ремінь. Собака підбіг до води і тужливо заскімлив, дивлячись на протилежний берег Дніпра, де на узліссі біліли намети молодіжного табору.

—      Від нього відреклись, а він не здатен осягнути людської
жорстокості, відплачує за неї незрадливою любов'ю. Вірність! -
сумно сказав товариш.