1). І гори , і долини, і поля, і сади, і ставок залиті світлом і теплом. 2) Над ставком миготіло, грало , лилося хвилями золоте марево, неначе в повітрі ворушилися якісь пасма тонких золотих ниточок. 3). Весело, і любо, і радісно! 4). Усе навколо: і фабрика, і ліс, і небо … захиталось і закрутилося.
1. Однорідними додатками ускладнено речення
А перше Б друге В третє Г четверте
2. Неоднорідні означення вжито в реченні
А першому Б другому В третьому Г четвертому
3. На місці крапок ( речення 4) потрібно поставити
А тире Б кому В двокрапку Г нічого не треба ставити
4. Виділене слово ( речення 1 ) є
А підметом Б додатком В означенням Г присудком
5. Ніколи НЕ буває вставним словом
А навіть Б напевно В можливо Г звичайно Д наприклад
6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А І біля Дніпра, і далі від нього громи розривають небо.
Б Яке це щастя, друже мій, горіти, а не тліть!
В Не вітер , а буря над землею в намети клала білий сніг.
Г Ріка біжить і з сонцем грається, і відбиває небеса.
Д Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.
7. Два ряди однорідних членів має речення
А Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.
Б Ні голубого неба, ні димчатих лісів – нічого я не бачив.
В Тягнуться до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі.
Г Повисла веселка над лісом і річкою, вплелась у дерева барвистою стрічкою.
Д Сріблясті роси тремтять на останніх квітках, на візерунчастім листі акації.
8. Редагування потребує речення
А Я в захваті від квітів, конвалій і фіалок!
Б Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.
В Культивуйте щирість, любов і доброту!
Г Не милуй мене шовково, ясно-соколово.
Д Земля молодіє від рясту, від сонця.
Щодня тисячі людей просинаються з думкою, що от саме сьогодні вони зроблять ту чи іншу справу. Взявшись за неї з великим інтузіазмом, не завжди вони дороблюють все до кінця, а чому?
На мою думку, в першу чергу це залежить від сили волі людини. Адже не кожна справа, за яку ми бєремося, є приємною в процесі виконання. І потрібно чимало терпіння, щоб закінчити розпочату справу. Але, втомившись під час виконня якоїсь роботи, ми починаємо жаліти себе, придержуючись думки, що доробимо потім. А коли наступає те "потім", то бажання пропадає і нам не вистачає сили себе змусити закінчити справу до кінця.
Объяснение:
Кажуть що наші вчинки говорять самі за нас. Я повністю згодна з цим твердженням, адже кожен з нас, розповідаючи про себе, завжди перебільшує, навіть не дивлячись на те чи хоче він це зробити чи ні. Ми намагаємося виглядати краще ніж є насправді. Я раніше думала, що слово важливіше будь-якого вчинку, але з кожним наступним днем я переконуюся в зворотному. Нинішні люди дуже багато говорять але мало що роблять.Саме тому мені починає здаватися, що вчинки вагоміше слів, якщо вчинок позитивний, він і без слів хороший! А коли за хорошими і ласкавими словами, іноді ховаються негарні вчинки, то кому потрібні порожні слова?Зараз люди кидають слова на вітер навіть не замислюючись, що за них треба відповідати. Словам вірити зараз абсолютно не можна, ось така моя думка.
Тому тепер я переконана, що людину можна пізнати, дивлячись тільки найого вчинки, адже зараз для людини слова це тільки слова, а вчинки говорять самі за себе і характеризують людину най точніше ніж його думка або тим більше брехня про самого себе
Объяснение: